\chapter{ЧАСТКИ}

\section{Ж, же, а, бо, но}

Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же) в одних випадках відповідає російській частці же як ось, приміром, у приказці: "`За моє жито мене ж і бито"', в інших "--- ні. Скажім, у фразі "`Та ти ж сам бачив"' частка ж більше відповідає російському слову ведь: "`Да ведь ты сам видел"'. Бувають випадки, коли в українській фразі краще поставити сполучник а, хоч у відповідній російській фразі стоїть частка же: "`Братья работали, я же сидел"' "--- "`Брати Працювали, а я сидів"'.

Частка ж (же) часто надає фразі підсильного пояснювального (або виправдувального) характеру: "`Я ж не хотів цього"'; "`Я ж не думав, що так воно обернеться"', "--- хоч ліпше "`Та я не хотів..."'; "`Та я не думав..."'.

Інколи російській частці же відповідає українське бо: "`Та йди-бо сюди!"'; "`Та годі-бо тобі!"', "--- або частка но: "`Сядь-но та розкажи"',

\section{Лише, тільки, лиш, лишень}

Дехто з сучасних журналістів і молодих письменників так уподобав слово лише, що забув про близьке тільки і, нехтуючи навіть стилістичні вимоги, раз у раз тулить це лише, як в оцій фразі: "`Він помітив їх лише тоді, як вони вибігли на узлісся; лише в одного з них теліпався за спиною автомат"'.

Істотної різниці між словами тільки й лише (або лиш) нема, але не треба збіднювати мову й користуватись завжди одним словом. Наша класика й народне мовлення не дають переваги якомусь одному, а, в міру потреби, користуються обома словами: "`Тільки тоді і полегша, як нишком заплачу"' (І. Котляревський); "`Хотів говорити і не міг. Лише дивився"' (М. Коцюбинський); "`Усі дівки прийшли води набирати, лиш моєї милої не пускає мати"' (народна пісня).

Близькою за звучанням, а інколи й значенням до слова лише (лиш) є частка лишень: "`А покажи лишень, скільки в тебе грошей?"' (Г. Квітка-Основ'яненко). Але здебільшого ця частка стоїть із дієсловом у наказовому, способі й відповідає російській частці -ка (смотри-ка, скажи-ка): "`Стривай лишень! Чи чуєш? Щось плаче за ворітьми"' (Т. Шевченко); "`Куди вам! Підіть лишень умиитесь!"' (М. Номис). Через те, що для першого значення цієї частки є аж три синоніми, краще користуватись нею тільки в другому значенні: "`Дай лишень прикурити"'; "`Скажи лишень, де ти вчора була?"'.

\section[Не то, не то - чи то, чи...]{Не то, не то "--- чи то, чи...}

Часто трапляється помилка навіть у сучасних художніх творах типу: "`Не то справді хотів спати, не то тільки вдавав, що хоче"'. Такого вислову нема в українській мові "--- його механічно перенесено з російської, де цілком природно звучить фраза: "`Не то действительно хотел спать, не то делал вид, что хочется"'. По-українському відповідником до російського вислову не то "--- не то буде чи то "--- чи, наприклад: "`Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було! Мені так любо, любо стало"' (Т. Шевченко); "`Одна з таких чи то каменюк, чи то маленьких скель стирчала тільки за метр від берега"' (Ю. Шовкопляс).

Отже, й у фразі, наведеній на початку, треба було написати: "`Чи то справді хотів спати, чи тільки вдавав, що хоче"'.

\section[Не бійсь - надісь, мабуть, певно]{Не бійсь "--- надісь, мабуть, певно}

"`Не бійсь, уже хильнув десь зранку?"' "--- пише автор оригінального оповідання й думає, що він висловивсь по-українському. Простий український читач, якщо він негаразд знає російську мову, де трапляється частка небось, може й не добрати глузду в вислові не бійсь, бо українською мовою такий вислів означає тільки заперечення з дієсловом у прямому значенні: "`Не бійсь, Ольго, нічого, все буде добре!"'

Відповідниками до російської частки небось маємо в українській мові частку надісь ("`Люди дивуються, що я весела: надісь, горя-біди не знала"'. "--- Марко Вовчок), прислівники мабуть ("`Скулився як! Мабуть, уже змерз, як той цуцик?"' -Із живих уст) і певно ("`Уже, певно, візьме її за себе"'. "--- Г. Квітка-Основ'яненко).

З цього видно, що й авторові оповідання треба було написати: "`Надісь (або мабуть чи певно), уже хильнув десь зранку"'.

\section[Ні-ні та й... - гляди та й... - коли-не-коли]{Ні-ні та й... "--- гляди та й... "--- коли-не-коли}

"`Ні-ні та й піде на базар щось продати"', "--- читаємо в одному перекладі з художньої літератури, а інколи такий самий вислів бачимо й в ориґінальній українській сучасній літературі: "`Ні-ні та й вип'є чарчину, а тоді "--- другу, третю... і пустився чоловік берега"'. У кого є чуття мови "--- а воно буває й природжене, й вироблене внаслідок самовдосконалення, "--- той зразу відчує буквалістичність перекладу й неприродність вислову ні-ні в контексті українського твору: його скальковано з російського вислову типу: "`Нет-нет да и соврет опять"'.

Заперечення ні в українській мові може бути повторене тільки для того, щоб передати особливо піднесений емоційний стан людини, наприклад: "`Ні, ні, не хочу цього! Не дам згоди на це!"' А там, де треба передати російський вислів "`нет-нет да и..."', є інші українські відповідники: гляди ("`То не хотів їхати, а то, гляди, вже й у дорогу зібрався"'. "--- З живих уст), коли-не-коли {"`Артем на заводі. Коли-не-коли провідає матір"'. "--- А. Головко). Повторення дієслова з запереченням може також бути відповідником до наведеного російського вислову: "`Не йде, не йде та й прийде стовбичити цілий день"' (із живих уст).

Отож у перших помилкових фразах слід було б написати: "`Коли-не-коли та й піде на базар"', "--- або: "`Гляди, й піде на базар"'; "`Не п'є, не п'є та й вип'є чарчину, а тоді "--- другу, третю..."'.