ВИЙМАННЯ - те ж саме, що й виїмка.

ВИЙМАННЯ СЕЛЕКТИВНЕ (РОЗДІЛЬНЕ), *выемка селективная (раздельная), **selective mining; ***selektiver Abbau, selektive Gewinnung - роздільне добування з надр кожного різновиду (чи сорту) корисних копалин чи корисної копалини та пустих порід. При підземному видобутку вугілля використовується переважно на потужних та середньої потужності пластах при наявності у пластах прошарків породи товщиною не менш як 0.3…0.5 м, а також малопотужних пластів. Передбачає збільшення витрат на гірничі роботи на 10-30 % порівняно з валовим вийманням. На кар'єрах В.с.(р.) здійснюється за допомогою спец. способів проведення буропідривних і виймально-навантажувальних робіт: спільним висадженням г.п. і їх селективним навантаженням; роздільним висадженням і роздільним навантаженням.

ВИЙМАННЯ ЩИТОВЕ, *выемка щитовая, **shield mining; ***Schildabbau - система розробки крутих потужних пластів довгими стовпами за підняттям з вийманням їх за падінням під захистом самохідного щитового кріплення (Рис.). При В.щ. в одному стовпі поверху ведеться підготовка, у другому - монтаж щита, у третьому - очисні роботи. Підготовку розпочинають з проходження вуглеспускних та ходових печей. Відстань між печами приймається 5...6 м з метою уникнення подвійного перекидання вручну вугілля в очисному вибої. У процесі монтажу щита під ним проводять канаву, яка поєднує всі печі та виконує роль очисного вибою. Навкруги печей формують воронки, над печами підвішують запобіжні помости-ґрати, одночасно вони є робочим місцем для бурильників. Вугілля під щитом відбивають буропідривним способом з таким розрахунком, щоб щит поступово опускався в напрямі відкатного горизонту. Відбите під щитом вугілля на деякий час до відвантаження у вагони (чи на конвеєр) може акумулюватися в бункерах - розширеній нижній частині вуглеспускних печей. Свіже повітря надходить до очисного вибою через печі, проходить під щитом і далі через ходову піч сусіднього стовпа піднімається на вентиляційний горизонт. У порівнянні з іншими щитова система розробки крутих пластів має кращі техніко-економічні показники, але пов'язана з підвищеними експлуатаційними втратами вугілля. Умови застосування системи: круті, витримані за потужністю і кутом падіння пласти товщиною 6...10 м для секційних, 3...6 м для безсекційних щитів, з міцністю вугілля не нижче середньої, зі стійкими породами підошви і будь-якою покрівлею. Для підвищення ефективності застосування системи використовуються її варіанти з механізацією виймання і доставки вугілля під щитом за допомогою стругів та скреперів, з удосконаленою конструкцією щитів, з повною закладкою виробленого простору і т.і. А.Ю.Якушевський.

ВИКИД НАФТИ І ГАЗУ, *выброс нефти и газа; **oil and gas оutburst; ***Erdöl- und Gasausbruch – раптовий самочинний витік (виверження) із свердловини нафти і (або) газу в процесі буріння. Відбувається після виникнення позитивної різниці між тиском у нафтогазовому пласті, розкритому свердловиною, і тиском стовпа бурового розчину у свердловині на рівні цього пласта. Часто починається з нафтогазопрояву, який швидко переходить у відкрите (в атмосферу) або закрите (по трубопроводах у запасні ємності) фонтанування. Під час відкритого фонтанування можливе викидання із свердловини бурильного інструменту, руйнування гирлового обладнання струменем бурового розчину, змішаного з нафтою і (або) газом (особливо обважненого гематитом чи баритом), в окремих випадках – виникнення пожежі. Причини викиду – непередбачене поглинання бурового розчину в породах; насичення бурового розчину у свердловині газом, що надходить з пластів і знижує густину розчину; зниження або підвищення гідродинамічного тиску на вибої, який утворюється буровим розчином при великій швидкості опускання або піднімання бурильного інструменту (т. зв. поршневий ефект); несвоєчасне доливання свердловини буровим розчином під час піднімання бурильних труб; недотримання вимог щодо технологічного режиму буріння, густини і рецептури бурового розчину. Найбільш поширеним джерелом викиду є зони замкнених об’ємів порід (особливо глинистих) з аномально високим пластовим або поровим тиском. Напр., найбільш тяжкий за наслідками газонафтовий викид (дебіт нафти 3200–4700 м³/доб, газу до 0,8 млн.м³/доб) стався на морській буровій "1-Джерело" у Мексиці (червень 1979 р. – березень 1980 р.), що спричинив руйнування гирла свердловини, пожежу, забруднення нафтою великої ділянки морської поверхні і побережжя Мексики та США. В Україні найбільший нафтогазовий викид стався 13 червня 1908 р. на свердловині "Ойл-Сіті" в м. Бориславі: дебіт нафти бл. 3000 т/добу, результатом цього викиду стало забруднення басейну р. Дністер, 21-денна пожежа, яку було видно на віддалі в 50 км. Для попередження В.н. і г. гирло свердловини обладнується комплектом превенторів, штуцерною системою, трубопроводами для закачування бурового розчину у свердловину при глушінні фонтану та іншим обладнанням.

ВИКИД ПОРОДИ ТА ГАЗУ, *выброс породы и газа, **rock and gas outburst, ***Gestein- und Gasausbruch - збільшений у порівнянні з розрахунковим вихід породи під час вибухової відбійки за рахунок руйнування породи при її пружному відновленні та розширення газу (метану, вуглекислого газу, азоту або їх суміші), що вміщений у порах та тріщинах. В.п.г. відбувається в газоносних пісковиках на глибині 800 м. і більше, а також в насичених газом калійних солях. Характерна особливість В.п.г. - розшарування відкинутої та оточуючої порожнину викиду породи на дрібні лусочки, орієнтовані відносно осі виробки.

ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА, *выбросоопасная зона, **outburst zone; ***gasausbruchsgefährdete Zone - частина вугільного пласта або породи, що є небезпечною з раптових викидів вугілля та газу або породи та газу; встановлюється на підставі прогнозу викидонебезпеки.

ВИКИДОНЕБЕЗПЕКА, *выбросоопасность, **outburst danger, outburst hazard; ***Ausbruchsgefahr - небезпека вугільного пласта або породи (зони, дільниці), шахтопласта, вмісних гірських порід, родовища у цілому з раптових викидів вугілля та газу або породи і газу; встановлюється на підставі статистичних досліджень частоти і величини раптових викидів на діючих шахтах або на підставі прогнозу В. Розрізняють регіональний, локальний, поточний прогноз В. Ознаки В. - збільшення гірничого тиску, підвищена газоносність вугілля та порід, знижена міцність г.п., неоднорідність структури г.п. В. зростає зі збільшенням глибини гірничих робіт та їх інтенсивності. За В. вугільні пласти поділяються на безпечні, загрозливі та небезпечні, а бічні (бокові) породи - на безпечні та небезпечні.

ВИКЛИКАНОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ МЕТОД, *вызванной поляризации метод, **induced polarization method, ***Messung der induzierten Polarisation - метод електророзвідки, оснований на вивченні штучно викликаної поляризації г.п. Проводиться для виявлення в геол. розрізі рудних тіл.

ВИКЛИНЮВАННЯ, *выклинивание, **thinning, wedging out, pinching out, feathering-out of layer; ***Auskeilen, Auskeilung - поступове або різке зменшення потужності пласта чи покладу за простяганням до повного його зникнення. Причини В.: первинні - стратиграфічні (змив перед відкладенням верхнього пласта), вторинні - тектонічні (розтяг, витискання тощо).

ВИКОНАВЧІ ЕЛЕМЕНТИ, *исполнительные элементы, **executive elements – елементи, які складають одну з останніх ланок системи автоматичного регулювання. Використовуються для управління органами регулювання. В.е., як правило, складаються з трьох основних пристроїв: сервомотора (серводвигуна), джерела живлення та навантаження. В залежності від різновиду сервомотора В.е. поділяють на електричні, гідравлічні та пневматичні. Електричні сервомотори бувають двох видів: постійного та змінного струму. Ряд В.е. включають також підсилювачі. Технічні вимоги до виконавчих елементів: 1) потужність сервомотора повинна забезпечувати при всіх режимах зміну положення регулюючого органу з заданою швидкістю; 2) лінійне або кутове переміщення сервомотора на виході повинно бути узгоджене з відповідним переміщенням регулюючого органу; 3) характеристика сервомотора повинна бути пропорційна вхідному сигналу; 4) відношення кінетичної енергії рухомих частин до потужності сервомотора повинно бути мінімальним. В.е. повинні забезпечувати лінійний закон зміни середовища, яке регулюється, в залежності від переміщення регулюючого органу.

ВИКРИВЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН, *искривление скважин; **hole distortion, borehole crooking; ***Bohrlochkrümmung, Bohrlochabweichung – відхилення свердловин у процесі буріння від заданого напрямку, викликане геологічними умовами (сланцюватість, тріщинуватість, анізотропія гірських порід, різний кут падіння, неоднакова міцність порід, різнорідні гідрогеологічні умови, пустоти і ін.), особливостями технології буріння (спосіб і режим буріння, частота обертання породоруйнуючого інструменту, режим промивання і якість промивного розчину і ін.) і технічними умовами (застосування бурильних компоновок неоптимальних розмірів, поганої якості і ін.). Розрізняють В.с. в горизонтальній площині (азимутальне викривлення) або у вертикальній площині (зенітне викривлення). Величина викривлення свердловин визначається за допомогою інклінометрів і сягає від декількох до сотень метрів.

ВИЛУГОВУВАННЯ, *выщелачивание, **leaching, lixiviation, ***Auslaugung - у найбільш загальному розумінні - переведення у розчин, як правило водний, одного або декількох компонентів твердого матеріалу. Під В. розуміють: 1) Процес вимивання водою розчинних солей з мінералів. Напр., В. окремих різновидів сірки з вугілля, знесолення вугілля тощо. 2) Процес виносу лужних і лужноземельних металів з кристалічної ґратки мінералів. 3) Операція гідрометалургійного процесу.

В. піддають руди і продукти їх збагачення (концентрати, промпродукти, хвости), продукти пірометалургійного переділу (огарки, штейни, анодні шлами, а також відходи обробки металів і сплавів). В. широко використовують у виробн. урану, золота, міді, цинку, молібдену, вольфраму, алюмінію і ін. Процес В. складається з трьох стадій: підведення реаґуючих речовин до твердої поверхні; хім. реакція; відведення розчинених продуктів реакції до розчину. Частіше за все В. протікає в дифузійній області, тобто швидкість процесу контролюють перша і третя стадії. Однак можливий також кінетич. режим, при якому найповільнішою стадією є хім. реакція, а також змішаний дифузійно-кінетич. режим. В. прискорюється при зменшенні розміру частинок матеріалу, збільшенні т-ри (особливо при кінетич. режимі), а в дифузійній області - при збільшенні інтенсивності перемішування. В. здійснюють різними способами в залежності від природи, складу і стану матеріалу, що піддається обробці. Напр., В. золотих, уранових і сульфідних концентратів проводять при перемішуванні пульпи. В. міді з окиснених руд, алюмінатів зі спечених бокситів та ін. пористих і зернистих матеріалів, не схильних до злежування, проводять просочуванням розчинника через нерухомий шар твердого матеріалу - т.зв. перколяція. В. може бути поєднане з механохімічним, ультразвуковим, біологічним та термічним впливом на матеріал.

ВИЛУГОВУВАННЯ БАКТЕРІАЛЬНЕ, *выщелачивание бактериальное, **bacterial lixiviation, bacterial leaching; ***bakterielle Auslaugung - вилучення хім. елементів з руд, концентратів і г.п. за допомогою бактерій або їх метаболітів. В.б. поєднується з вилуговуванням слабкими розчинами сірчаної к-ти бактеріального і хім. походження, а також розчинами, що містять органіч. к-ти, білки, пептиди, полісахариди і т.д. Вилуговування металів з руд відоме з давніх часів. У 1566 в Угорщині здійснювали повний цикл вилуговування з використанням системи зрошування, в Німеччині вилуговування міді з відвалів практикувалося з ХУІ ст. У 1725 в Іспанії на руднику Ріо-Тінто вилуговували мідні руди. Це було перше практич. застосування В.б., механізм якого (участь бактерій) був невідомий. В 1947 амер. мікробіологами з рудникових вод виділений раніше невідомий мікроорганізм Thiobacillus (Th.) ferrooxidans, який окиснює практично всі сульфідні мінерали, сірку і ряд її відновлених сполук, закисне залізо, а також Сu⁺, Se^2-, Sb³⁺, U⁴⁺, при рН 1,0-4,8 (оптимум 2,0-3,0) і t 5-35^oC (оптимум 30-35^oC). Число клітин цих бактерій в зоні окиснення сульфідних родов. досягає 1 млн.-1 млрд. в 1 г руди або в 1 мл води. При В.б. руд кольорових металів широко використовуються тіонові бактерії Th. ferrooxidans, які безпосередньо окиснюють сульфідні мінерали, сірку і залізо і утворюють хімічний окиснювач Fe³⁺ і розчинник - сірчану к-ту. Тому витрата Н₂SO₄ при В.б. знижується. Fe³⁺ - осн. окиснювач при вилуговуванні руд урану, ванадію, міді з вторинних сульфідів та ін. елементів. Найбільша швидкість В.б. досягається при тонкому подрібненні руди або концентрату (200 меш і менше), в пульпах з концентрацією твердого бл. 20%, при активному перемішуванні і аерації пульпи, а також оптимальних для бактерій рН, т-рі і високій концентрації бактерій (10⁹-10¹⁰ в 1 мл пульпи). За сприятливих умов з концентратів в розчин протягом 1 год. переходить Сu до 0,7 г/л, Zn 1,3, Ni 0,2 і т.д. До 90% As витягується з олово- і золотовмісних концентратів за 70-80 год. Швидкість окиснення сульфідних мінералів в присутності бактерій зростає в сотні і тисячі разів, а в присутності Fe²⁺ - приблизно в 2·10⁵ разів в порівнянні з хім. процесом. Селективність процесу В.б. кольорових металів визначається як кристало-хім. особливостями сульфідів, так і їх електрохім. взаємодією. Рідкісні елементи входять в кристалічні ґратки сульфідних мінералів або вмісних порід і при їх руйнуванні переходять в розчин і вилуговуються. Отже, у вилуговуванні рідкісних елементів бактерії відіграють непряму роль. В.б. кольорових металів проводять з відвалів бідної руди (купчасте) і безпосередньо з рудного тіла (підземне). Зрошування руди у відвалі або в рудному тілі здійснюється водними розчинами Н₂SO₄, що містять Fe³⁺ і бактерії. Розчин подається через свердловини при підземному або шляхом розбризкування на поверхні при купчастому вилуговуванні. У руді в присутності О₂ і бактерій йдуть процеси окиснення сульфідних мінералів і мідь переходить з нерозчинних сполук в розчинні. Розчин, що містить мідь, надходить на цементаційну або інш. установки (сорбція, екстракція) для вилучення міді, потім на відвал (схема замкнута). Інтенсифікація вилуговування досягається активізацією життєдіяльності тіонових та ін. сульфідокиснюючих бактерій. Собівартість 1т міді, отриманої цим способом, в 1,5-2 рази нижча, ніж при звичайних гідрометалургіч. або піро-металургіч. процесах. До нових належать способи В.б. золота, марганцю, кольорових металів, а також збагачення бокситів за допомогою гетеротрофних мікроорганізмів (мікроскопіч. гриби, дріжджі, бактерії). Провідне значення при вилуговуванні з допомогою гетеротрофів відіграють процеси комплексоутворення органіч. сполук з металами, а також перекиси і гумінові к-ти. В пром. масштабах В.б. застосовується для вилучення міді із забалансових руд в США, Перу, Іспанії, Португалії, Мексіці, Австралії, Югославії та ін. країнах. У ряді країн (США, Канада, ПАР) бактерії використовуються для вилуговування урану.

ВИЛУГОВУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *выщелачивание горных пород, **lixiviation of rock, ***Auslaugung der Gesteine - природний процес розчинення та вимивання водами деяких компонентів гірських порід; зумовлює розвиток карсту й суфозії.

ВИЛУГОВУВАННЯ ПІДЗЕМНЕ, *выщелачивание подземное, **underground leaching, ***Untertage-Auslaugung - спосіб розробки рудних родов. вибірковим переведенням к.к в рідку фазу в надрах з подальшою переробкою розчинів, що містять метали. Пром. освоєння В.п. мідних руд було здійснено в США в 1919р. Сьогодні В.п. застосовують для видобутку урану, міді, а також промислово-експериментально - титану, ванадію, марганцю, заліза, кобальту, нікелю, цинку, селену, молібдену, золота та ін. В.п. дозволяє обробляти бідні руди, переробка яких традиційними способами нерентабельна. За режимом руху реаґенту виділяють три гідродинаміч. схеми В.п.: фільтраційну, інфільтраційну і пульсаційно-статичну (можлива їх комбінація). Сучасне підприємство В.п. складається з видобувного, трубопровідного комплексів і терміналу переробки розчину. Принципова технол. схема ланцюга апаратів підприємства не залежить від системи розробки. У залежності від способу розкриття покладів виділяють свердловинні, шахтні, комбіновані системи В.п.

ВИЛУЧЕННЯ, ДОБУВАННЯ, ВИДОБУВАННЯ (ВИЛУЧЕННЯ ЗАПАСІВ, ДОБУВАННЯ ЗАПАСІВ), *извлечение (извлечение запасов), **enrichment, recovery of reserves, extraction; ***Ausbringen, entnommene Bestände, abgefuhrte Reserven - 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к. або суміші речовин. 2) Оцінка (міра) повноти використання запасів родов. к.к. при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини. В. обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці.

В. нафти (газу) оцінюється відношенням величини видобутку до балансових запасів і залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації покладу. В. нафти в сучасних процесах видобутку складає 30-70% (за кінцевою нафтовіддачею), газу - 70-85%, попутного нафтового газу - бл. 70%.

При видобутку твердих к.к. В. визначається за формулою:

= ·

де - коеф. дійсного вилучення корисного компонента з балансових запасів; Д - об'єм видобутої к.к., Б - балансові погашені запаси; а, с, b - сер. вмісти корисного компонента при видобутку (а), в балансових запасах (с), у породах, що добуваються (b).

В. зв'язане з втратами (Вт) і розубоженням (Р) такими співвідношеннями:

= 1 - Вт + , = 1 - Р (1 - ),

де В - об'єм видобутих пустих порід, - коеф. зміни якості к.к.

В. при видобутку к.к. складає (%): для міді 70-80, свинцю 70-75, цинку 65-80, олова 50-65, заліза 70- 75, марганцю 65-75, хрому 75-80, вугілля 75-80, калійних солей 20-40.

Оскільки в технологічних процесах сировина повністю не розділяється на складові елементи або сполуки, а тільки змінюється концентрація речовин до заданої величини, то В. залежить від початкової концентрації α, концентрації в отриманому продукті β і його виходу γ:

= 100 %.

Частіше за все В. визначають для збагаченого продукту: концентрату, штейну та ін. При цьому розрізняють: товарне В. що визначається через відношення маси компонента, який вилучається в товарному продукті і сировині; технологічне В, що визначається за концентраціями компонента у вихідному і всіх кінцевих продуктах технологічного процесу. Розбіжність між товарним і технол. В. вказує на неточність аналізу концентрацій, опробування, суттєві механічні втрати в технологічному процесі.

В. при збагаченні (Е) визначається за загальними формулами (%):

= β Q_пр/αQ_вих 100;

= ·100

де Q_пр, Q_вих - продуктивність ф-ки по продукту, який розглядається і вихідному, т/год; V - вміст компонента у відходах збагачення, %.

Для збагачення вугілля характерним показником розділення є В. горючої маси в концентрат:

,

де А_о^d - зольність вихідного продукту; γ_к, А_к^d - вихід та зольність концентрату.

Величина В. для різних к.к. залежить від досконалості техніки і технології збагачення і перебуває, як правило, в таких межах (%); для заліза 80-90, марганцю 60-75, міді сульфідної 85- 90, молібдену 95, цинку 60-90, нікелю 80-90, свинцю 90-95, олова 60-75, вольфраму 65-90.

ВИЛУЧЕННЯ РІДКИХ ВУГЛЕВОДНІВ З ГАЗОВОГО ПОТОКУ, *извлечение жидких углеводородов из газового потока; **liquid hydrocarbons recovery from gas flow; ***Ausbringen der flüssigen Kohlenwasserstoffe aus dem Gasstrom – технологія, яка базується на зниженні температури чи на застосуванні абсорбційного устаткування. На абсорбційному устаткуванні вилучення рідких вуглеводнів з потоку газоконденсатного газу – процес "масляна абсорбція сирого газу" – відбувається після гліколевого осушування сирого газу від водяної пари. Потік сирого газу піддають масляній абсорбції з метою одержання сирого газу і широкої деетанізованої фракції рідких легких вуглеводнів, а також з метою одержання сухого газу, газового конденсату, пропан-бутану або подають на турбодетандерне устаткування для одержання з сирого газу широкої деетанізованої фракції рідких легких вуглеводнів і сухого газу. Газовий конденсат, який одержується в промислових умовах на устаткуванні низькотемпературної сепарації, стабілізують шляхом дегазації в сепараторах чи в колоні фракціонування. Схеми устаткування фракціонування підрозділяють на одно-, дво- і триколонні. Адсорбційне масло, яке використовується як поглинальна рідина в адсорбційних устаткованнях вилучення рідких вуглеводнів, вибирають в залежності від температури процесу. За умов звичайних температур маслоабсорбційного процесу (від 20 до 40 ^оС) застосовують абсорбційне масло з молекулярною масою 140 – 180. У низькотемпературних маслоабсорбційних процесах, які використовуються для глибшого вилучення рідких вуглеводнів з сирого газу, застосовують абсорбційне масло з молекулярною масою 85 – 120.

ВИМÍРЮВАЛЬНЕ УСТАТКУВАННЯ, *измерительная установка; **measuring device; ***Messanlage – сукупність функціонально об'єднаних засобів вимірювань (вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів) та допоміжних пристроїв; призначена для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній для безпосереднього сприйняття спостерігачем, розташована в одному місці. ГОСТ 16263-70.

ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ПРИЛАД, *измерительный прибор; **indicating instrument; measuring instrument; ***Ausmessungsgerät, ***Messgerät – засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації. Виділяють показуючі і реєструючі В.п. ДСТУ 2681-94.

ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, *измерительное устройство; **measuring device; ***Messeinrichtung – засіб вимірювальної техніки, в якому виконується лише одна зі складових частин процедури вимірювань (вимірювальна операція). ДСТУ 2681-94. Див. глибинні вимірювальні пристрої.

ВИМІРЮВАННЯ, *измерение, **measurement, ***Messung - дія, знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею виміру за допомогою спеціальних технічних засобів. У більшості випадків вимірювання - це багаторазове спостереження величини, що вимірюється. При цьому одержують групу значень, які необхідно сумісно обробити для одержання результату. Виправлений результат вимірювання одержують шляхом виключення систематичних похибок. Остаточний результат отримують після виключення всіх похибок вимірювання. Якість результатів В. характеризується надійністю, правильністю і точністю. Існують три складові частини загальної похибки В. і відповідні їм показники якості результатів В.: грубі, систематичні і випадкові похибки. Відсутність грубих похибок (промахів) характеризує надійність результатів і досягається організацією В. Виключення систематичних похибок характеризує правильність результатів і досягається за допомогою введення спеціальних коефіцієнтів або поправок. Випадкові похибки є неминучими, а їх величини і закон розподілу характеризують точність результатів В.

В. класифікують: - за характеристиками точності – на В. однакової та неоднакової точності; - за числом вимірювань у ряді вимірювань – на разові та багаторазові; - за характером В. – на статичні та динамічні; - за призначенням – на технічні та метрологічні; - за відображенням результатів В. – абсолютні та відносні; - за загальними прийомами одержання результатів В. – прямі; непрямі; сумісні; сукупні.

ВИМІРЮВАННЯ ДЕБІТУ СВЕРДЛОВИНИ, *измерение дебита скважины; **well production (rate) measurement; ***Messung der Bohrlochförderrate – вимірювання дебіту нафти, газу, води по свердловині, яке виконується зі встановленою періодичністю безпосередньо або біля свердловини за допомогою спеціальних пристроїв, або на груповому устаткуванні чи збірному пункті з допомогою автоматизованого групового устаткування типу "Супутник" і ін., з метою обліку видобувної продукції, контролю за станом свердловини і експлуатаційного обладнання.

ВИПАЛЮВАННЯ (ВИПАЛЕННЯ), *обжиг, **roasting, ***Rösten - процес терміч. обробки матеріалів, здійснюваний для направленої зміни їх фіз. властивостей і хім. складу. О. застосовують для підготовки руд і концентратів до подальшого переділу (збагачення, грудкування, дистиляції, плавки і інш.) або отримання кінцевих продуктів (вапна, цементу, пористих заповнювачів, кераміч. виробів і інш.).

ВИПАРОВУВАНІСТЬ (ВИПАРОВНІСТЬ), *испаряемость; **(e)vaporability, volatility; ***Verdampfungsfähigkeit – потенційно можливе випаровування з поверхні рідини за даних умов. В. кількісно більша від випаровування у знач. 2.

ВИПАРОВУВАННЯ, *испарение; **evaporation; volatilization; vaporization; ***Verdampfung – 1) Процес переходу речовини з рідкого чи твердого стану в газоподібний (пару). 2) Наслідок, результат процесу випаровування. В. залежить від температури і насиченості парою навколишнього середовища, площі і стану поверхні тощо. Випаровування над водною поверхнею визначають за допомогою емпіричних формул, одержаних при використанні закону Дальтона:

;

е = Е ′_п – А (Т – Т ′) p_o,

де Q – кількість води, що випарувалася з деякої поверхні за одиницю часу; k – коефіцієнт пропорційності; d_в – дефіцит вологості повітря; p_o – атмосферний тиск; S – площа випарної поверхні; Е _п – пружність насиченої пари за даної температури; е – пружність водяної пари за тієї самої температури; Т – абсолютна температура над поверхнею випаровування; А – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру; Т ′ – показ температури зволоженого термометра; Е ′_п – пружність насиченої пари за температури зволоженого термометра.

ВИПЕРЕДЖУЮЧА РОЗРОБКА ГАЗОВОЇ ШАПКИ, *опережающая разработка газовой шапки; **advanced development of gas cap; ***zuvorkommende Ausbeutung der Gaskappe – введення в розробку газової шапки, яке випереджує в часі розробку нафтової частини нафтогазового покладу.

ВИПЕРЕДЖУЮЧА РОЗРОБКА ПЛАСТА, *опережающая разработка пласта; **advanced reservoir development; ***zuvorkommende Schichteausbeutung – розробка багатопластового експлуатаційного об’єкта, що передбачає відбирання нафти з найбільш дебітного продуктивного пласта (особливо якщо він є нижнім) вищими темпами, ніж з інших пластів об’єкта.

ВИПЕРЕДЖУЮЧІ ВИДОБУВНІ СВЕРДЛОВИНИ, *опережающие добывающие скважины; **advanced producing wells; ***zuvorkommende Förderungsbohrlöcher – вибіркові свердловини з числа намічених в технологічній схемі розробки, які буряться і вводяться в експлуатацію першочергово в період пробної експлуатації або з початку промислової розробки покладу (експлуатаційного об’єкту) з метою одержання додаткових геолого-промислових даних.

ВИПИЛЮВАННЯ КАМЕНЮ, *выпиливание камня, **stone sаwing, ***Aussägen der Steinblöcke - відокремлення каменю від гірського масиву каменерізними машинами; застосовується при видобутку стінових та облицювальних блоків. В.к. здійснюють на відкритих та підземних розробках. При переміщенні каменерізної машини вздовж вибою в гірському масиві здійснюються розрізи у трьох взаємоперпендикулярних площинах.

ВИПЛАВКА ПІДЗЕМНА, *выплавка подземная, **underground fusion, smelting, ***Untertageschmelzung, unterirdische Schmelzarbeit - свердловинний метод видобутку к.к переведенням їх у рідкий стан на місці залягання за допомогою теплоносія. В.п. запропонована і розроблена для родовищ самородної сірки і основана на порівняно низькій (112,8-119^оС) температурі плавлення елементарної сірки. Метод вперше запропонований Г.Фрашем в США(1880). Знайшов застосування для розробки сірчаних родов. в США, Мексиці, Польщі, Іраці, Україні (сірчані родов. Передкарпаття). Технол. схема В.п. включає: установку для приготування теплоносія - води з т-рою 165 ^оС (котельна з хімводоочисткою), поверхневі комунікації, видобувні свердловини. Сьогодні область застосування В.п. розширюється на родов. ртуті, бітумів, викоков’язкої нафти та ін.

ВИПРОБÓВУВАННЯ ПЛАСТІВ, *опробование пластов; **testing of producing horizons, seam testing, formation testing; ***Förderhorizonttest – визначення меж продуктивного інтервалу нафтогазоносного пласта, його нафтогазонасиченості, а також величин пластового тиску і температури; проводиться г.ч. у процесі буріння розвідувальних свердловин на нафту і газ до опускання обсадної колони. В.п. здійснюється з допомогою відбирання пластового флюїду каротажним випробувачем, який опускається у свердловину на кабелі-канаті, або випробувачем, який скидається в бурильні труби. Поряд з таким В.п. в процесі буріння свердловин проводиться також випробовування пластів (в основному до опускання обсадної колони, винятком є випадки випробувань у обсаджених свердловинах, пробурених у нестійких гірських породах, або дорозвідки вище розміщеного пласта, не випробуваного в процесі буріння), які здійснюються з допомогою випробувачів пластів, що опускаються у свердловину на бурильних або насосно-компресорних трубах. За результатами випробовування пластів визначають коефіцієнти проникності гірських порід у привибійній і віддаленій від свердловини зонах пласта, коефіцієнти гідропровідності і п’єзопровідності, пластові тиск і температуру, розрахунковий коефіцієнт продуктивності пласта та ін. У процесі випробування пласта збуджують приплив рідини (газу) з привибійної зони у свердловину, здійснюють відбирання пластового флюїду і проводять гідродинамічні дослідження пласта. Для цього використовують випробовувачі пластів марки КВІ (комплект випробовувального інструменту), багатоциклові випробовувачі пластів марки БВГ (багатоцикловий випробовувач гідравлічний), випробовувачі американських фірм "Jonston", "Halliberton" і "Lynes".

ВИПРОБÓВУВАННЯ ПЛАСТІВ У ПРОЦЕСІ БУРІННЯ, *опробование пластов в процессе бурения; **formation testing in the process of drilling; ***Förderhorizonttest bei der Bohrung – Див. випробовування пластів.

ВИПРОБОВУВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *опробование месторождений полезных ископаемых, **testing of deposits; ***Bemusterung der Lagerstätten - процес вивчення якісного і кількісного складу і властивостей природних утворень родовищ к.к. Результати служать основою для виділення і оконтурювання промислово цінних скупчень, природних і технол. типів і сортів к.к., підрахунку їх запасів, ведення геол.-розвідувальних і експлуатаційних робіт, вибору способу переробки мінеральної сировини, визначення втрат і розубожування, вживання заходів оптимізації використання надр і боротьби із забрудненням довкілля. Процес В.р. розділяється на три етапи: відбір проб, їх обробка і аналіз (випробування). Відбір проб здійснюється в оголеннях, різних гірн. виробках і бурових свердловинах як в умовах залягання, так і з відбитої або складованої маси. Виділяються три групи способів відбору проб в гірн. виробках: точкові, лінійні і об'ємні. Обробка проб включає дроблення, перемішування і скорочення. Для визначення повного хім. складу природних утворень, вмісту корисних компонентів і шкідливих домішок в надрах і мінеральній сировині застосовуються хіміч. (спектральний, кількісний) і фізич. (рентгеноспектральний, рентгенорадіометричний, атомно-абсорбційний, ядерно-фізич. і інш.) методи. Мінералогічні дослідження використовують для уточнення мінерального і петрографіч. складу к.к. і вмісних порід, вмісту і балансу розподілу корисних (основних і попутних) компонентів і елементів домішок, пов'язаних з окр. мінералами. Технол. випробовування здійснюються в лабораторних, напівпром. і пром. масштабах. Лабораторні випробування дозволяють отримати принципові способи і схеми переробки мінеральної сировини, а напівпромислові і промислові - вибрати найбільш ефективні з них і уточнити техніко-економіч. показники технол. процесу, що забезпечує комплексне вилучення (добування) корисних компонентів.

ВИПРОБУВАННЯ ВІДОМЧІ, *ведомственные испытания; **official tests; ***Ressortprüfung, ämtlicher Versuch – випробування, що проводяться комісією з представників зацікавленого міністерства чи відомства. ДСТУ 3021-95.

ВИПРОБУВАННЯ ГЕРМЕТИЧНОСТІ СВЕРДЛОВИНИ, *испытания герметичности скважины; **testing of well (hole) sealing; ***Prüfung der Bohrlochdichtheit – перевірка герметичності обсадної колони шляхом її опресування і зниження рівня рідини у свердловині (див. герметичність пробуреної свердловини).

ВИПРОБУВАННЯ МІЖВІДОМЧІ, *испытания межведомственные, **interdepartmental tests; ***zwischenbehördliche Teste – випробування, що проводяться комісією з представників декількох зацікавлених міністерств та (чи) відомств, або приймальні випробування встановлених видів продукції для приймання складових частин об'єкта, розробленого спільно декількома відомствами. ДСТУ 3021-95.

ВИПРОБУВÁННЯ СВЕРДЛОВИН, *испытание скважин; **hole testing; well testing; ***Bohrlochprobe; Bohlöcherforschung; Bohlochtest – перевірка свердловин на стійкість до певного впливу, на здатність до певної дії (напр. на герметичність, на дебітність).

ВИПРОМІНЕННЯ ЗЕМЛІ, *излучение Земли, **eradiation of Earth, emanation of Earth; ***Erdeausstrahlung, Erdestrahlung - промениста енергія, випромінювана планетою у навколишній простір. Розрізняють випромінення земної поверхні й Землі як планети (разом з атмосферою). Випромінення земної поверхні становить 0,8…3,3 Дж/см²; випромінення Землі як планети — 57% від загального надходження сонячної радіації. Відомості про випромінювання Землею дають змогу визначити термічний режим окремих частин Землі.

ВИРІВНЮВАННЯ ПРОФІЛЮ ПРИПЛИВУ, *выравнивание профиля притока; **equalization of influx (inflow) profile; ***Messung des Zuflussprofils – виконання операцій, що скеровані на збільшення припливу рідини із низькопроникних пластів і обмеження припливу води із високопроникних пластів шляхом діяння на привибійну зону даної свердловини або регулювання нагнітання води по розрізу експлуатаційного об’єкта в сусідніх нагнітальних свердловинах чи створення потокоскеровувальних бар’єрів у міжсвердловинних зонах пласта.

ВИРÍВНЮВАННЯ ТЕРИТОРІЇ, *планирование (выравнивание) територии; **territory levelling, grading; ***Oberflächenplanierung – вирівнювання поверхні території, ґрунту механічним способом, напр. під час виконання підготовчих робіт при капітальному ремонті свердловин.

ВИРІЗУВАННЯ ДРУГОГО СТОВБУРА, *зарезка второго ствола; **beginning of directional drilling of second slant hole, side-tracking; ***Ausschneiden der zweiten Saule – початок буріння у стовбурі свердловини другого похило-скерованого стовбура.

ВИРОБКА ГІРНИЧА, *выработка горная, **mine working, entry, ***Grubenbau - споруда, призначена для забезпечення процесу добування корисної копалини; штучна порожнина в надрах Землі або на її поверхні, що утворена в результаті ведення гірничих робіт. В.г., що проведені в надрах Землі (незалежно від наявності у них виходу на поверхню), називають підземними, а проведені на поверхні Землі - відкритими. Розрізняють такі В.: відкатну, двоколійну, одноколійну, допоміжну, за падінням, за підняттям, за простяганням, захрещену, обгінну, обхідну, підготовчу, підняттєву, погашену, польову, похилу, проміжну, розвідувальну, розкривну, суміжну. В загальному випадку в основі класифікацій В.г. лежать їх призначення, положення в товщі г.п., положення в просторі та ін. Проведення В.г. здійснюється вибуховим, механіч., гідравліч. способами. В.г. споруджуються вертикальними (стовбури шахтні, шурфи, ґезенки, бурові свердловини і інш.), похилими (бремсберґи, похили), горизонтальними (штольні, квершлаґи, штреки і інш.). Див. виробка підняттєва, виробка польова, виробки гірничі вертикальні, виробки гірничі горизонтальні, відкрита гірнича виробка, виробки гірничі групові, виробки гірничі підземні, виробки розрізні, виробки шарові, бремсберґ, похил, ґезенк, свердловина, шурф, підготовчі виробки, підготовлюючі виробки.

ВИРОБКА ГІРНИЧА ВІДКРИТА — Див. відкрита гірнича виробка.

ВИРОБКА ПІДНЯТТЄВА, *выработка восстающая, **entry, raise; ***schwebender Grubenbau, Aufhauen - крутонахилена виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню і слугує для перепуску к.к. або породи, доставки закладних і ін. матеріалів з одного горизонту на інший, переміщення людей, вентиляції, прокладення трубопроводів та електрокабелів, а також для розвідувальних цілей. На рудних шахтах В.п. називають підняттєвою, а на вугільних - ґезенк. Крім того, до підняттєвих можна зарахувати такі виробки: шурф, скат, сліпий стовбур тощо.

ВИРОБКА ПОЛЬОВА, *выработка полевая, **rock drift, tunnel, stone drift, lateral working; ***Feldort, Richtstreck, Ausrichtungsbau - підземна гірн. виробка, що проводиться пощодо|з породах на деякій відстанівіддалі від покладу (пласту) корисної копалини тай|та, як правило, паралельно поверхні покладу абочи пласту. Застосовуються, коли штреки, що проводяться в пласті, важко підтримувати в робочому стані або коли використання В.п. доцільне економічно - сумарні витрати на їх проведення і підтримку протягом заданого терміну служби менші аналогічних витрат по пластових виробках.

ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ВЕРТИКАЛЬНІ, *выработки горные вертикальные, **vertical workings, ***senkrechte Grubenbaue - гірничі виробки, пройдені у вертикальному напрямку. До В.г.в. відносять стволи шахтні, стволи шахтні сліпі, ґезенки, шурфи, свердловини та ін.

ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ГОРИЗОНТАЛЬНІ, *выработки горные горизонтальные, **horizontal workings, level workings, ***söhlige Grubenbaue - виробки, проведені горизонтально або з незначним нахилом у товщі корисної копалини або по породі. До них належать штольні, квершлаги, штреки, орти, просіки.

ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ГРУПОВІ, *выработки горные групповые, **mine group-working, ***gruppen Grubenbaue - підземні виробки, що обслуговують розробку декількох пластів, жил та ін., а також поверхів, дільниць (на концентраційному горизонті).

ВИРОБКИ ГІРНИЧІ ПІДЗЕМНІ, *выработки горные подземные, **underground mine workings, ***unterirdische (untertägige) Grubenbaue — порожнини ву товщі корисної копалини абочи породи, що утворюються ву результаті ведення гірничихгірських робітроботи|праць. В.г.пу|в|до. поділяються на розкривнірозкриваючі, підготовчі та очисні. За Щодо|З положеннямстановищу|стану відноснощодо горизонтальної площини виробки бувають: горизонтальні, похилі та вертикальніпрямовисні.

ВИРОБКИ РОЗРІЗНІ, *выработки разрезные, **opening workings, first workings; ***Aufschlussort — 1) Виробки, з яких починаються роботи виймання та вилучення розкриву або видобутку корисної копалини у нових кар'єрах або на нових горизонтах діючих кар'єрів. 2) Підземні виробки, з яких починаються очисні роботи в кожному новому виїмковому полі (блоці, поверсі, панелі, ярусі і т. д.) шахти або рудника.

ВИРОБКИ ШАРОВІ, *выработки слоевые, **bedin workings, ***Schichtensort — виробки, що проведені, як правило, по корисній копалині та служать транспортними і вентиляційними шляхами для підготовчих і очисних вибоїв тільки одного шару, пласта або покладу. В.ш. проводять із залишенням стелини або на всю висоту шару.

ВИРОБЛЕНИЙ ПРОСТІР, *выработанное пространство, **goawf, gob, worked out area, ***abgebauter Grubenraum, alter Mann - 1) При розробці родовищ підземним способом - простір, що утворюється після видобування корисної копалини внаслідок ведення очисних робіт. 2) При розробці родовищ відкритим способом - простір, що утворюється після видобування корисної копалини та вмісних порід в контурах кар'єру.

ВИРОБНЕ КАМІННЯ, *поделочный камень, **semiprecious stones, ***Schmucksteine, Halbedelsteine – мінерали та гірські породи з цінними властивостями (гарне забарвлення або структурний рисунок, в’язкість тощо), в результаті чого їх використовують для виготовлення художніх і декоративних виробів. В.к. - яшма, мармуровий онікс, обсидіан, гагат, кремінь, графічний пегматит, флюорит, лиственіт, змійовик, кварцит кольоровий і авантюриновий, селеніт, кольоровий мармур і інш. Прийнято розрізняти: тверде В.к. тв. 5 і вище за шкалою Мооса (яшми, рисунчатий кремінь, скам'яніле дерево, графіч. пегматит, обсидіан, авантюриновий кварцит) і м'які тв. 4 і нижче (мармуровий онікс, гагат, серпентиніт, ґіпс-селеніт, агальматоліт та ін.). Найбільш рідкісні і високодекоративні камені, які частково використовуються в ювелірних і ювелірно-галантерейних виробах, - малахіт, лазурит, нефрит, жадеїт, чароїт, агат, родоніт та ін., - іноді виділяються в особливу групу ювелірно-виробного каміння. На території України є в Карпатах, Кримських горах, Донбасі, в межах Українського щита. На території України В.к. є в Карпатах, Кримських горах, на Донбасі, в межах Українського щита. Кольорове каміння було першою сировиною для виробного промислу в Русі-Україні. З овруцьких пірофілітових сланців виготовляли прясла, побутові речі, барельєфи, різьблені саркофаги. Для прикрас використовували янтар, сердолік, гірський кришталь. У XVIII-IXX ст. міжнародної слави набули українські лабрадорити. В Україні є понад 120 перспективних проявів В.к. Відомі родовища пегматиту, лабрадориту, кварциту, мармуру, пірофілітового сланцю, родоніту, ґіпсу, алуніту, ангідриту. Значними є прояви димчастого кварцу, моріону, гірського кришталю, содаліту, кольорового халцедону, яшми, гагату, малюнчастого кременю, унакіту, графічного пегматиту, чорномориту. Обробляє В.к. фабрика ВО "Західкварцсамоцвіти" (смт Володарськ-Волинський Житомирської обл.), спеціалізовані майстерні в м.Києві.

ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ, *производственная мощность, **production capacity, productive capacity; ***Betriebskapazität - розрахунковий, максимально можливий річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклатурі і асортименті, що передбачається на плановий період при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ, *производственная функция, **production function, ***Betriebsfunktion – залежність кінцевого виходу продукції чи її вартості від використання різних факторів виробництва, конкретних видів ресурсів і затрат, подана в математичній формі. Як правило, застосовують прості функції з однією або кількома змінними – лінійну, квадратичну, степеневу, показникову, гіперболічну тощо.

ВИРОБОК ПАРАЛЕЛЬНЕ З’ЄДНАННЯ, *выработок параллельное соединение, **parallel connection of workings; ***Parallelferbindung der Grubenbaue - (ву рудниковій вентиляції, на транспорті, водовідливі) — з’єднання, при якому виробки ву одному пункті розгалужуються ій|та знов з'єднуютьсяєднаються|сполучаються ву|до іншомудругому.

ВИРОБОК ПОСЛІДОВНЕ З’ЄДНАННЯ, *выработок последовательное соединение, **series connection of workings; ***Reihenferbindung der Grubenbaue — з’єднання, при якому одна виробка примикає до іншоїдругій, будучи її продовженням. ЗагальніСпільні опір тай|та депресія при цьому дорівнюють сумі опорів ій|та депресій окремих виробок.

ВИРУБУВАННЯ (НАРІЗКА) КУТКА УСТУПУ, *вырубка (нарезка) угла уступа, ***Aushiebung der Strossenecke - на крутих пластах - виймання вугілля на ширину уступу в верхній частині лави, що виконується здебільшого за допомогою відбійних молотків.

ВИСАДЖЕННЯ, ВИСАДЖУВАННЯ (ПІДРИВАННЯ), *взрывание, **explosion, ***Sprengen, Schießarbeiten - процес збудження детонації зарядів ВР в заданій послідовності та в заданий момент часу засобами, що забезпечують безпечність цієї роботи. Розрізнюють В. первинне (вибухова відбійка г.п. від масиву), вторинне (В. крупних шматків породи, які виникли під час первинного В). Див. також висадження багатоетапне, висадження вогневе, висадження багаторядне, висадження короткоуповільнене, висадження миттєве, висадження рівне, висадження уповільнене, висадження засоби, висадження способи, висадження струсне безполум’яне висадження, струсне підривання, камуфлет, електричне висадження, буферне висадження.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) БАГАТОЕТАПНЕ, *взрывание многоприемное, **multiple blasting; ***mehrmaliges Sprengen - висадження в дек. етапів у шахтах, небезпечних за газом і пилом. Спочатку заряджаються і висаджують врубові шпури, потім після провітрювання і ліквідації можливих вибухонебезпечних концентрацій метану, що утворюються, або вугільного пилу заряджають і висаджують відбійні і оконтурюючі шпури. З поч. 60-х рр. ХХ ст. було замінене більш ефективним висадженням короткоуповільненим.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) БАГАТОРЯДНЕ, *взрывание многорядное, **multi-row blasting; ***Mehrreihensprengung - висадження в заданій послідовності з певними інтервалами уповільнення дек. рядів (звичайно двох і більше) вибухових свердловин або шпурів для дроблення масивів г.п. Використовується для створення великих об'ємів (200 тис. м³ і більше) висадженої гірн. маси і подальшої безперебійної високопродуктивної роботи вантажного і трансп. обладнання при відкритих і підземних розробках. Особливо ефективно В.б. застосовується при широких робочих майданчиках на уступах рудних кар'єрів, а також для ослаблення вугільного масиву при відкритій розробці з використанням роторних екскаваторів. Див. також сітка свердловин.

ВИСАДЖЕННЯ В "ЗАТИСНЕНОМУ" СЕРЕДОВИЩІ (НА ПІДПІРНУ СТІНКУ), *взрывание в "зажатой" среде (на подпорную стенку), *tight-face blasting – висадження масиву г.п. групою зарядів, коли відкрита поверхня уступу прикрита певним об’ємом раніше викиненої породи. Цей метод застосовується для міцних та середньої міцності порід з інтенсивною тріщинуватістю. Метод одержав широке застосування при підземній відбійці руд.

ВИСАДЖЕННЯ ВОГНЕВЕ, *взрывание огневое, **cap-and-fuse blasting, fuse blasting; ***Zündschnurzündung - спосіб висаджуванняпідривання за допомогою капсуля-детонатора зіз введеннямвведенням ву|до нього відрізкавідтинку вогнепровідного шнура (запальна трубка). Тривалість запалювання кожного відрізка 3-10 с, тривалість горіння шнура - 60 с (за цей час робітник, який виконує висадження, повинен дістатися укриття). Мінім. довжина шнура дорівнює глибині закладання патрона-бойовика плюс 25 см (як правило, не менше 1 м), максимально - 10 м. Одночасно з запалювальною готується контрольна трубка, довжина шнура в якій на 60 см менша. Контрольна трубка запалюється першою, після її згоряння підривник зобов'язаний покинути вибій. Добором довжини і послідовності запалювання шнурів можна досягнути необхідної послідовності висадження зарядів. Один підривник у вибої не повинен підпалювати більше 16 шнурів. Запалюють шнури сірником, відрізком того ж шнура, відрізком тліючого ґноту, патрончиком. Тривалість горіння відрізкавідтинку повинна забезпечувати відхідвідход підривника вдо|у безпечне місце ій|та, крім того, задану послідовність вибуху кожного заряду ву|до серії. В.в. застосовується на відкритих роботах і в шахтах, не небезпечних за газом або пилом (забороняється застосовувати при проходженні вертикальних виробок). Використовується при індивідуальних зарядах, а також при послідовному висаджуванніпідриванні групигурту зарядів відноснощодо невеликої величини. Поряд з простотою застосування і дешевизною засобів ініціювання треба підкреслити підвищену небезпеку В.в. пов’язану з можливими газовиділеннями.

вгору