
ЖАДЕЇТ,
*жадеит, **jade, jadeite;
***Jadeit - лужний
піроксен
ланцюжкової
будови. Склад:
NaAl[Si2O6]. Крайній
член безперервних
ізоморфних
рядів Ж.-діопсид
і Ж.-егірин. Важливий
мінерал деяких
лужних метаморфічних
порід. Сингонія
моноклінна.
Твердість
7, густина 3,2…3,5
г/см3. Колір
зелений,
зеленувато-блакитний,
білий. Блиск
скляний. Ювелірна
сировина. Вироби
з Ж. популярні
в країнах Сходу,
зокрема, Китаї.
Родовища: в
Бірмі, Китаї,
Гватемалі, США,
РФ, Казахстані
та ін.
ЖАЛЮЗІ,
*жалюзи,
**jalousie,***Jalousie, Rolladen – пристрій
у вигляді ґраток
(решіток) з
нерухомими
або обертовими
перами для
регулювання
повітряного
або рідинного
потоку.
ЖАЛЮЗІЙНИЙ
ЗНЕПИЛЮВАЧ,
*жалюзийный
обеспыливатель,
**jalousie deduster, ***Jalousieentstauber – пневматичний
апарат, у якому
здійснюється
видалення пилу
з сухого (вологістю
до 5-6%) сипкого
матеріалу дією
повітряних
струменів на
розпушену масу
під час її
проходження
по похилій
жалюзійній
решітці. Розпушення
досягається
пересипанням
матеріалу з
полиці на полицю,
надлишковий
тиск повітря
створюється
під жалюзійною
решіткою.
ЖЕДИНСЬКИЙ
ЯРУС, ЖЕДИН,
*жединский
ярус, жедин;
**Gedinnian, ***Gedinnien, Gedinnium – нижній
ярус нижнього
відділу девонської
системи
Арденно-Рейнської
області.
ЖЕДРИТ,
*жедрит, **gedrite, ***Gedrit
- мінерал,
гідроксилалюмосилікат
натрію, магнію,
закисного
заліза, марганцю
та алюмінію.
Група амфіболів.
Склад варіює.
У ізоморфному
ряду виділяють:
магнезіожедрит
Mg5Al2 (Si6Al2O22)(OH)2,
ферожедрит
Fe52+Al2(Si6Al2O22)(OH)2,
натрієвий
жедрит
Na(MgFe)6Al(Si6Al2O22)(OH)2.
Mg i Fe може заміщуватися
Mn. Група OH може
заміщуватися
F, Cl. Сингонія
ромбічна. Густина
3,28. Тв. 6,0. Колір
бурий. Волокнистий.
Перший жедрит
з родовища
Жедре (Франція)
знайдений в
кристалічних
сланцях.
Зустрічається
в Норвегії.
Асоціює з
амфіболітами
і габроїдними
породами.
Рідкісний.
ЖЕЛАТИНОВАНІ
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ
(ЖВР), *желатинированные
взрывчатые
вещества,
**explosives gelatine, gelatine blasting agents; ***gelatinöse
Sprengstoffe – динаміти
та ін. ВР пластичної
консистенції,
яка досягається
за рахунок
введення до
їх складу колоїдної
бавовни. Прикладом
ЖВР є вибухова
желатина,
желатин-донарити,
желатин-динаміти.
ЖЕЛОНКА,
*желонка; **bailer,
sludge pump; ***Schmantbüchse, Schöpfbüchse,
Schöpflöffel – металева
посудина циліндричної
форми, якою
вичерпують
рідину і зруйновану
породу, пісок,
грязь на поверхню
із свердловини
під час буріння,
чищення піщаних
пробок, доставляють
у свердловину
цементний
розчин, здійснюють
пробне відбирання
рідини з пласта
під час освоєння
свердловин.
Розрізняють
желонку, що
являє собою
трубу з плоским
чи тарілчастим
клапаном внизу
і дужкою для
приєднання
троса вверху
(звичайна Ж.),
поршневу Ж., в
якій всмоктування
рідини і шламу
в желонку
після кожного
удару по вибою
здійснюється
з допомогою
поршня, а також
пневматичну
Ж., заповнення
і розвантаження
якої здійснюється
під дією надлишкового
тиску, що
створюється
в двох її камерах
(пісковій і
повітряній).
Ж. застосовується
при бурінні
свердловин
ударно-канатним
способом, підземному
ремонті свердловин,
випробуванні
пластів і
освоєнні свердловин.
ЖЕОДА, *жеода,
**geode, bug hole, crystal cave, ***Geode, Sekretion - округле
або овальне
мінеральне
утворення що
виникло внаслідок
заповнення
пустот в гірській
породі мінеральною
речовиною, яка
відкладається
від периферії
до центру. Розміри
Ж. в поперечнику
до 1 м. і більше.
Відомі Ж. кварцові,
халцедонові,
кальцитові,
баритові, целестинові
і інш.
ЖИВЕТСЬКИЙ
ЯРУС, ЖИВЕ,
*живетский
ярус, живе;
**Givetian, ***Givetien, Givetium – верхній
ярус середнього
відділу девонської
системи.
ЖИВИЙ ПЕРЕРІЗ
(ПЕРЕТИН), *живое
сечение; **free
cross-sectional area, open area; ***freier Querschnitt, wirksame
Fläche – 1) в гідравліці
- поверхня, проведена
нормально до
ліній течії
й розміщена
в середині
потоку. Відзначимо,
що можуть існувати
системи кривих
ліній течії,
до яких неможливо
провести ортогональну
поверхню. 2) при
грохоченні
– частка площі
отворів сита
до всієї площі
сита в %.
ЖИВИЛЬНИК,
*питатель,
**feeder, ***Speiser - 1) Клапан,
що регулює
надходження
води, пального
тощо в машину,
апарат і т.і.
2) Машина або
пристрій для
рівномірної
подачі регульованої
кількості
вихідного
матеріалу в
різні види
технологічного
(напр., збагачувального)
устаткування.
Механічні Ж.
поділяються:
зіз безперервнимбезупинним
поступовим
рухом робочогоробочого
органу (пластинчасті,
стрічкові,
ланцюгові,
скребкові,
ґвинтові), із
із зворотно-поступальним
рухом (лоткові,
маятникові,
коливні, вібраційні,
електровібраційні,
поршневі) тай|та
зіз обертовим
рухом (тарілчасті
або дискові,
лопатеві, барабанні,
крильчасті,
шнекові, роторні,
столи дозувальні).
Пластинчасті,
ланцюгові і
коливні Ж.
використовують,
в основному,
при великогрудковій
гірничій масі,
стрічкові,
маятникові
та вібраційні
- при середніх
розмірах грудок;
тарілчасті,
стрічкові та
гвинтові - при
легкосипких
і дрібногрудкових
матеріалах.
Продуктивність
Ж. - 35-1000 т/год. Для
стрічкових,
скребкових
і пластинчастих
Ж. вона обумовлюється
площею перерізу
потоку вантажу
і швидкістю
його руху, а
для коливних,
вібраційних
і маятникових
- площею перерізу,
амплітудою
і частотою
коливань робочого
органу. Тип Ж.
вибирається
в залежності
від властивостей
матеріалу,
необхідної
продуктивності
та точності
регулювання
його потоку.
Якщо Ж. виконує
кількісне
регулювання
технологічного
потоку або
окремого компоненту,
що надходить
до процесу, він
служить дозатором.
Є.М.Сноведський.

ЖИВИЛЬНИК
ВІБРАЦІЙНИЙ,
*питатель
вибрационный,
**vibrofeeder, ***Vibrationsaufgabevorrichtung, Vibroschub,
Vibrationsspeiser - 1) Установка
для перевантаження
і класифікації
гірн. маси в
перевантажувальних
комплексах
на кар'єрах
при потоковій
і циклічно-потоковій
технологіях.
Умовно виділяють
власне Ж.в. та
Ж.в.-грохоти.
Привод Ж.в.
інерційний
або ексцентриковий.
Ж.в. з інерц.
приводом
виконується
за одномасною
і двомасною
схемою. У одномасних
живильниках
використовуються
вібратори
дебалансного
і самобалансного
типів. У двомасних
установках,
що складаються
з вантажонесучого
органу, вібратора,
робочих пружних
зв'язків і
амортизаторів,
є реактивна
маса, якою служить
спец. важка
рама або сам
вібратор. Ж.в.
з ексцентриковим
приводом частіше
за все виконують
за одномасною
схемою. Продуктивність
Ж.в.-грохотів
до 2000 т/год, частота
коливань 730 хв-1,
кут установки
до 15о. 2) Живильник,
яким споряджають
бункери, силоси
тощо. Особливо
ефективний
при вивантаженні
вологого матеріалу
або матеріалу,
схильного до
злежування.
ЖИВИЛЬНИК
РЕАҐЕНТНИЙ,
*питатель
реагентный,
**reagent feeder, ***Reagensspeiser - живильник
з дозуючим
пристроєм
для рідких
реаґентів.
Застосовується
при флотації,
масляній аґломерації,
ґрануляції
тощо. Ж.р. бувають
клапанні, ковшові,
поршневі, барабанні
тощо. Див. Дозатор.

ЖИКЛЕР,
*жиклер,
**calibrated(metering) orifice, jet, nozzle; ***Düse - деталь
з отвором точного
розміру або
сам отвір для
пропускання
певної кількості
рідкого палива
чи повітря.
ЖИЛА, *жила,
**lode, roke, vein, reef, searn; ***Gang, Ader -
геологічне
тіло неправильної
форми, що утворилося
в результаті
заповнення
тріщин у гірських
породах або
внаслідок
метасоматичного
заміщення порід
уздовж тріщин
мінеральною
речовиною. Осн.
геол. елементи,
що визначають
розміри і умови
залягання жил:
напрям простягання
і довжина за
простяганням,
кут падіння
і довжина за
падінням, схилення,
а також потужність.
Довжина Ж.
коливається
від 1 км і менше
до 200 км, глибина
жильних родовищ,
які розробляються
- до 3 км (Колар,
Індія). За формою
Ж. поділяються
на простої,
плитоподібної
форми і складні
(пучок тріщин,
що переплітаються),
ступінчасті
(сходинкові),
сітчасті, гіллясті,
камерні, лінзоподібні,
рубцеві і інш.
За розмірами
і умовами залягання
серед Ж. виділяють
апофізи і
прожилки. З Ж.
пов'язані родов.
золота, свинцево-цинкових
руд, вольфраму,
ртуті, інш.
Робоча потужність
Ж. - від декількох
см до десятків
м.

ЖИЛЬНЕ
РОДОВИЩЕ - рудне
родовище, в
якому руди
залягають у
вигляді жил.
ЖИЛЬНІ ГІРСЬКІ
ПОРОДИ - магматичні
гірські породи,
що залягають
у вигляді жил
і дайок. В Україні
Ж.г.п. є в усіх
інтрузивних
масивах. Виходять
на денну поверхню
в межах Українського
щита (особливо
у півн. зах. частині
та Приазов’ї),
Кримських
гір, Українських
Карпат. Ж.г.п.
кислого складу
представлені
пегматитами,
аплітами,
ґраніт-порфірами,
кварцовими
порфірами;
середнього
складу – андезитами,
діоритовими
кварцовими
порфірами,
основного –
базальтами,
діабазами,
долеритами;
лужного – сієніто
вими та лужно-сієнітовими
породами. Товщина
жильних тіл
– від десятків
см. до десятків
м. Довжина досягає
сотень м., рідше
– десятків км,
а в глибину
вони розвиваються
до кількох км.
З Ж.г.п. в Україні
пов’язані
родов. бариту
і поліметалів
(кварц-баритові
жили Закарпаття
та Донбасу),
ртуті, кристалів
дорогоцінного
і виробного
каміння.
ЖИРНІ
ГАЗИ, *жирные
газы, **rich gases, fat gases;
***Fettgase, Ölgase, Reichgase - застарілий
термін, що означає
природні горючі
гази з високим
вмістом важких
вуглеводнів
від С3 і вище.
Такий склад
газів характерний
для газоконденсатних
і нафтових
родовищ. Див.
сирий газ.
ЖИРОБУС
(ГІРОБУС), *жиробус
(гиробус), **gyrobus;
***Girobus - безрейковий
самохідний
візок з механічним
акумулятором
енергії - маховиком.
Є й електричні
жиробуси.
Допоміжний
транспортний
засіб для коротких
трас; придатний
для обслуговування
вибухонебезпечних
об’єктів.
ЖИРОВИК,
*жировик, **soapstone,
***Steatit, Speckstein, Talkstein - те ж саме,
що й стеатит.
Виробний камінь.
Суцільні скупчення
тальку. Див.
тальк.
ЖИСМОНДИН,
*жисмондин,
**gismondine, ***Gismondin - мінерал,
водний алюмосилікат
кальцію, гр.
цеолітів.
Склад: Ca4[Al8Si8O32]*16H2O.
Сингонія
моноклінна.
Тв. 4,5. Густина
2,2. Блиск скляний.
Безбарвний,
білий, блакитнуватий,
сіруватий або
червонуватий.
Прозорий до
напівпрозорого.
Рідкісний.
Знайдений в
порожнинах
лейцитових
тефритів у
Чехословаччині
і в лейцитових
лавах у Італії.
У порожнинах
базальтів
на плато Антрим
(Ірландія) утворює
характерні
асоціації з
шабазитом,
томсонітом,
філіпситом.
Знайдений також
в Квінсленді
(Австралія) та
на Гавайських
о-вах.
ЖОЛОБ, *желоб,
**chute, shoot, trough, ***Rutsche, Rinne, Gerinne - самопливний
транспортний
пристрій у
вигляді русла,
встановленого
під нахилом
для переміщення
сипкої маси
або пульпи.
ЖОЛОБ МИЙНИЙ
(РЕОЖОЛОБ), *желоб
моечный, **rheolaveur,
***Rheorinne, Rheobett, Waschrinne - збагачувальний
апарат, у якому
розділення
мінеральної
суміші за густиною
її компонентів
відбувається
в русловому
потоці внаслідок
різниці в швидкостях
переміщення
зерен збагачуваного
мінералу. Ж.м.
застосовувалися
переважно для
збагачення
антрациту
крупністю
6-100 мм. Область
застосування
Ж. за густиною
матеріалу -
1200-2500 кг/м3. Продуктивність
80-130 т/год. Показники
ефективності
розділення:
Ер = 0,16-0,20;J= 0,16-0,20. В
70-і роки повсюдно
замінені на
важкосередовищні
сепаратори
або відсаджувальні
машини. Див.
також реомийка.
ЖОЛОБ ОКЕАНІЧНИЙ,
*желоб океанический,
**oceanic trench, ***Tiefseegraben, Tiefseerinne - вузькі
і довгі, злегка
зігнуті в плані
глибоководні
западини на
периферії
океанів. Шир.
їх 10-20 км, довж. 35
тис. км, глиб.
5-11 км.
Основні
глибоководні
океанічні
жолоби
Назва
жолобу
|
Найбільша
глибина, м
|
Протяжність,
км
|
Середня
ширина, км
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Атлантичний
океан
|
Пуерто-Ріко
|
8742
|
1070
|
87
|
Південно-Сандвічев
|
8264
|
1380
|
70
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Романш
|
7856
|
230
|
9
|
Індійський
океан
|
Зондський
(Яванський)
|
7729
|
2900
|
49
|
Східно-Індійський
|
6335
|
1244
|
45
|
Тихий
океан
|
Маріанський
|
11022
|
1340
|
59
|
Тонга
|
10882
|
860
|
78
|
Філіппінський
|
10265
|
1330
|
65
|
Кермалек
|
10047
|
1270
|
88
|
Індзу-Бонінський
|
9810
|
1030
|
82
|
Курило-Камчатський
|
9717
|
2170
|
59
|
Японський
|
8412
|
680
|
59
|
Чилійський
|
8180
|
2690
|
64
|
Алеутський
|
7855
|
3570
|
64
|
Рюкю (Нансей)
|
7790
|
603
|
38
|
Перуанський
|
6601
|
1340
|
61
|
Центральноамериканський
|
6639
|
2530
|
34
|
Витязя
|
6150
|
870
|
11
|
Макс. глибину
Світового
ок. (11022 м) встановлено
у Маріанському
жолобі. Походження
Ж.о. зв'язується
зі зсувом та
опусканням
океаніч. літосферної
плити. Для
Ж.о. (за винятком
жолоба Кайман)
характерні
висока сейсмічність
і негативні
аномалії сили
тяжіння Фая,
великі магнітні
аномалії обох
знаків і зниження
значення теплового
потоку.
ЖОЛОБНА
СИСТЕМА, *желобная
система; **ditch system;
***Spülrinnensystem, Kehlesystem, Rillesystem, Rinnesystem –
система, що має
форму жолоба
і використовується
для транспортування
бурового розчину
під час буріння.
ЖОРСТВА,
*дресва, **gruss, debris,
scree, ***Grus, Moderstein, Steinschutt, Steinschlag - продукти
вивітрювання
гірських порід,
що складаються
з гострокутних
незцементованих
уламків порід
або мінералів
розміром 1-10 мм.
Входить, зокрема,
до складу курумів.
ЖОРСТКІСТЬ
ВОДИ, *жесткость
воды; **hardness of water, water hardness;
hard of water, stiffness of water, ***Wasserhärte, Härte,
Härte des Wassers – те ж саме,
що й твердість
води. Застарілий
термін.
ЖОРСТКІСТЬ
ПОГОДИ, *жесткость
погоды, **severity of weather,
***Härte des Wetters - характеристика
стану атмосфери,
що комплексно
враховує температуру
і вітрову дію
на людину.
Використовується
при організації
ведення гірничих
робіт на відкритому
повітрі. Є сумою
температури
повітря у
градусах та
подвоєної
швидкості вітру
у метрах на
секунду: до 10
балів — робота
проводиться
у звичайному
режимі; 10-20 балів
— перерва 10 хв.
для обігрівання
через кожну
годину; понад
40 балів — роботи
припиняються.
ЖУРНАЛ
ПРОХОДЖЕННЯ
ТА АРМУВАННЯ
ШАХТНОГО СТВОЛА
(СТОВБУРА),
*журнал проходки
и армирования
шахтного ствола,
**log(book) of mine shaft sinking and reinforcement, ***Register von
Schachtabteufung und Schachtbewehrung - документ,
який фіксує
фактичний стан
шахтного
ствола в процесі
його спорудження.
Важливий документ,
на основі якого
складається
характеристика
ствола як
інженерно-технічної
споруди. В журналі
фіксують: гірські
породи, які
перетинаються
стволом, водоносні
горизонти,
вивали порід
та їх кріплення,
сполучення
стволу з іншими
виробками,
тимчасове та
постійне кріплення,
висотні відмітки,
дати проходки
та встановлення
елементів
армування і
ін. Крім технічних
характеристик,
журнал містить
геологічний
розріз по стволу,
який поповнюється
при поглибленні,
проходці,
кріпленні,
армуванні.
ЖУРНАЛИ
ГІРНИЧОГО
ПРОФІЛЮ, *журналы
горного профиля,
**mining journals, ***Bergbauzeitschriften, Montan-Zeitschriften
- друковані
періодичні
(не рідше за
один раз на
рік) видання
з гірничій
справі. Серед
друкарської
інформації
(патентів,
стандартів,
депонованих
рукописів,
монографій
і т.п. статті з
журналів
займають основне
місце (понад
85%). До перших
технічних
журналів з
гірничої справи
потрібно віднести
"Annales des Mines" ("Гірництво",
Франція, 1794) і
"Горный журнал"
(Росія, 1825). Обсяг
журнальної
статті в Ж.г.п.
змінюється
від 10-20 рядків
(деякі закордонні
видання) до
40-60 сторінок.
Частина обсягу
журналу відводиться
рекламі, питанням
передплати,
персоналіям,
поточним подіям.
Частка зарубіжних
статей Ж.г.п.
англійською
мовою складає
понад 75%, німецькою
- 10%, французькою
та російською
- по 5%, іншими
мовами - 5%. Крім
техн. журналів
з гірничої
справи, випускаються
реферативні
журнали: "Горное
дело" ("Гірництво",
РФ), "Chemical Abstracts" (США),
"Engineering Index" (США), "Petroleum
Literature Index" (США) і т.д.
Основні вітчизняні
та закордонні
Ж.г.п. наведені
у додатку до
т.1.
|