КАР'ЄРУ РОБОЧА ЗОНА, *карьера рабочая зона, **worker’s zone of open pit, quarry working zone, ***Tagebauarbeitszone — сукупність робочих (розкривних та добувних) уступів, на яких виконуються роботи по підготовці та вийманню гірських порід. Положення К.р.з. визначається на розрізі кутом нахилу робочого борту кар'єру і висотними відмітками верхнього та нижнього робочих горизонтів; у плані — протяжністю фронту робіт на робочих уступах. При розробці горизонтальних і пологих родовищ малої та середньої потужності висотне положення К.р.з. залишається незмінним; при розробці похилих і крутих родовищ, а також потужних ізометричних покладів робоча зона поступово знижується разом зі збільшенням глибини кар'єру.

КАРЛІВСЬКА ДЕПРЕСІЯ – геол. структура, півд.-сх. частина Дніпровсько-Донецької западини. Складається з окремих прогинів та слабовиражених виступів півн.-зах. простягання. У нижньому поверсі, який є рифтовою зоною завширшки до 140 км, поверхня кристалічного фундаменту занурена на глибину до 17 км. і більше. Рифтові вулканогенно-осадові відклади середньодевонського віку мають потужність до 10 км. В осьовій частині рифту залягають потужні товщі верхньодевонської та нижньопермської солі, що утворює численні солянокупольні нафтогазоносні підняття, орієнтування яких збігається з рифтовими розломами. Верхній (синеклізний) поверх представлений кам’яновугільно-нижньопермським, верньопермсько-мезозойським та кайнозойським структурно-стратиграфічними комплексами, складеними морськими та континентальними осадовими породами. З теригенними та карбонатними відкладами палеозою пов’язані нафтові та газові родовища, які належать до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.

КАРНАЛІТ, *карналлит, **сarnallitе, ***Carnallit, Karnallit - мінерал класу хлоридів. Склад: KMgCl₃ 6H₂O. Сингонія ромбічна. Густина 1,6, твердість 3. Переважно білий або безбарвний. Утворюється як хімічний осад морських басейнів. Поширений у верхніх горизонтах соляних родовищ разом з ґіпсом, ангідритом, галітом, полігалітом, епсомітом та ін. На території України є у Передкарпатті. Великі скупчення К. відомі в соляних покладах Верхньокамського р-ну (Пермська обл. РФ), Калушського, Стебницького род. (Україна), Штутгарта (ФРН). Сировина для одержання калійних солей, добрив, важливе джерело К, Mg, Br. Від прізвища німецького геолога Р.Карналла.

КАРНЕОЛ, *карнеол, **carneol, carnelian, ***Carneol, Karneol - відміна халцедону від жовтого до криваво-червоного кольору.

КАРНІЙСЬКИЙ ЯРУС, *карнийский ярус, **Сarnian, Karnian; ***Karn, Karnien – нижній ярус верхнього відділу тріасової системи.

КАРНОТИТ, *карнотит, **carnotite, ***Karnotit - мінерал класу фосфатів, яскраво-жовтого кольору. Склад: K₂(UO)₂[VO₄]₂x3H₂O. Домішки Са, Ва, Мg, Cu, Pb. Сингонія моноклінна. Густина 4,46, твердість 2…3,75. Радіоактивний. Руда урану й ванадію. Найбільші скупчення К. відомі в р-ні плато Колорадо (США). Осн. методи вилучення з руд: радіометр. сепарація і гідрометалургійна переробка. Від прізвища французького хіміка А.Карно.

КАРОТАЖ, *карот(т)аж, **logging, ***Carot(t)age, Bohrlochmessung, Karotage - геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними, акустичними та ін. методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин. Див. каротаж газовий, каротаж індукційний, каротаж магнітний, каротаж механічний, каротаж сейсмічний, мікрокаротаж, нейтронний гамма-каротаж, гамма-гамма-каротаж, каротаж нейтрон-нейтронний, каротаж нейтронно-активаційний, каротаж нейтронний, гамма-нейтронний каротаж, каротаж радіоактивний.

КАРОТАЖ ГАЗОВИЙ, *карот(т)аж газовый, **mud logging, gas logging, ***Gasmessung im Bohrloch, Gasanalyse (der Spülung), Gaskarot(t)age, Gaskernen - визначення вмісту газів, головним чином вуглеводневих, що надходять в циркулюючий по свердловині буровий розчин з гірських порід, які перетинаються нею. К. г. в сукупності з визначенням остаточної газоносності кернів використовується для визначення природної газоносності гірських порід, що перетинаються свердловиною.

КАРОТАЖ ІНДУКЦІЙНИЙ, *индукционный карот(т)аж, **inductive electro-magnetic logging; ***Induktionslog, Induktionsmessung - геофіз. метод дослідження в свердловинах, оснований на вимірюванні магнітного поля вихрових струмів, індукованих в г.п. К.і. використовується для вивчення питомого електрич. опору г.п., виявлення в розрізі нафтоносних пластів, дослідження тонкошаруватих розрізів. Превага К.і. в порівнянні з інш. видами електрич. каротажу в тому, що живильні і приймальні пристрої не вимагають безпосер. контакту з буровим розчином і стінкою свердловини. Це дозволяє застосовувати його в сухих або у свердловинах з непровідним буровим розчином.

КАРОТАЖ МАГНІТНИЙ, *карот(т)аж магнитный, **magnetic logging; ***Magnetkarot(t)age, magnetische Bohrlochmessung - метод геофіз. дослідження у свердловині, який базується на вивченні магнітної сприйнятливості г.п. При проведенні К.м. простим датчиком служить котушка індуктивності з феромагнітним осердям, при пересуванні якої її індуктивний опір змінюється пропорційно магнітній сприйнятливості порід. Реєстрація ведеться на поверхні синхронно пересуванню датчика. К.м. застосовують для уточнення глибини залягання і потужності покладів зал. руд (в осн. магнетитового складу), визначення в них вмісту заліза, а також для інтерпретації даних магніторозвідки.

КАРОТАЖ МЕХАНІЧНИЙ, *карот(т)аж механический, ***mechanical logging; ***mechanische Karot(t)age - оснований на вимірюванні і реєстрації часу буріння певного інтервалу стовбура свердловини (1,0; 0,5; 0,2 м). К.м. характеризує процес руйнування г.п. (при незмінній технології буріння).

КАРОТАЖ НЕЙТРОННИЙ, *карот(т)аж нейтронный, **neutron logging; ***Neutronen-Bohrochmessung, n-Verfahren, Neutronenverfahren, Neutron-Log - загальна назва нейтронних методів вивчення розрізу і контролю техн. стану свердловин при пошуках і розвідці род. к.к. (нафти, газу, вугілля, руд заліза, хрому та ін.). Включає каротаж нейтрон-нейтронний, нейтронний гамма-каротаж та каротаж нейтронно-активаційний.

КАРОТАЖ НЕЙТРОН-НЕЙТРОННИЙ (ННК), *карот(т)аж нейтрон-нейтронный, **neutron-neutron logging; ***Neutronen-Neutronen Bohrlochmessung - метод дослідження свердловин, заснований на опроміненні г.п. потоком швидких нейтронів і реєстрації багаторазово розсіяних повільних (надтеплових або теплових) нейтронів. ННК застосовують при розвідці і експлуатації род. для кількісного визначення пористості та ін. колекторних властивостей г.п., кореляції розрізів свердловин; контролю руху пластових вод, виявлення інтервалів обводнення пластів, визначення поглинаючих і непрацюючих пластів; контролю гідророзриву, солянокислотних обробок пластів і випробування свердловин; контролю техн. стану свердловин, кількісного визначення вмісту хім. елементів, вивчення зміни водо-, нафто- і газонасиченості.

КАРОТАЖ НЕЙТРОННО-АКТИВАЦІЙНИЙ, *карот(т)аж нейтрон-активационный, **neutron-activation logging; ***Neutronenaktivierungslog - метод дослідження у свердловинах, оснований на вивченні випромінювання ядер атомів г.п., активованих нейтронами. Застосовується для кількісного визначення елементного (ізотопного) складу г.п. і флюїдів, які їх насичують в розрізі свердловини. К.н.-а. успішно застосовується для кількісного визначення вмісту Al, Li, Mn, Cu, для встановлення межі рухомої і застійної води в експлуатаційних свердловинах, виділення припливу води з перфораційних отворів і порушень обсадної колони, виявлення інтервалів затрубної циркуляції, а також виявлення к.к., збіднених киснем, кам. вугілля, сульфідів, флюориту та ін.

КАРОТАЖ РАДІОАКТИВНИЙ, *карот(т)аж радиоактивный, **radiation (radioactivity) logging; ***radioaktive Bohrlochmessung, kernphysikalisches Bohrlochmeßverfahren, radioaktives Kernen - комплекс ядерно-фіз. методів вивчення складу і будови г.п., що складають стінки свердловин, а також контролю за техн. станом свердловин. Відповідно до виду випромінювання, що реєструється, розрізнюють різновиди гамма-каротаж і каротаж нейтронний. Методи гамма-каротажу базуються на вимірюванні інтенсивності гамма-випромінення, зумовленого природною радіоактивністю порід (гамма-каротаж), і вторинного гамма-випромінення (гамма-гамма каротаж) або нейтронного випромінювання (гамма-нейтронний каротаж), що виникають у породах при опроміненні їх джерелами гамма-квантів. При проведенні К.р. застосовують свердловинний прилад, в якому розміщують детектори нейтронів або гамма-випромінення (інтегрального або спектрометричного типу). Сигнали детекторів передаються по кабелю на поверхню на каротажну станцію, де вони реєструються. К.р. входить в обов’язковий комплекс методів пошуків, розвідки і контролю розробки родовищ. Методи гамма-каротажу широко використовуються для пошуків і розвідки радіоактивних руд, калійної і фосфатної сировини, що характеризуються підвищеною радіоактивністю, а також при розвідці нафтогазоносних і вугільних пластів. Гамма-гамма каротаж застосовують для вивчення щільності г.п., визначення вмісту в них важких елементів, а також стану цементу в затрубному просторі. Методи каротажу нейтронного дають важливу інформацію про вміст у пластах таких елементів, як водень, хлор, залізо, хром, бор і інш., дозволяють виявляти гідрогенні (які містять водень) пласти (в т.ч. нафтогазоносні).

КАРОТАЖ СЕЙСМІЧНИЙ, *карот(т)аж сейсмичный, **seismic well logging; ***seismische Bohrlochmessung - дослідження пружних властивостей г.п. в стінках бурових свердловин шляхом визначення швидкості сейсміч. хвиль, коеф. їх відбивання, проходження і поглинання. Результати К.с. використовуються для інтерпретації даних сейсмічної розвідки, дослідження літологічного складу і фіз. властивостей (проникність, пористість тощо) порід, а також для виділення нафтогазоносних продуктивних пластів і для контролю техн. стану свердловин.

КАРОТАЖНА СТАНЦІЯ, *карот(т)ажная станция, **well logging unit, ***Karot(t)agestation - установка для проведення повного комплексу геофіз. досліджень експлуатац. і дослідницьких бурових свердловин. К.с. призначена для спуску і підйому в свердловини (глиб. 300-10000 м) на каротажному кабелі електрично і механічно сполучених свердловинних приладів, вимірювання параметрів, які характеризують фіз. властивості г.п. і техн. стан свердловин, а також реєстрації цієї інформації як функції глибини свердловини. К.с. поділяються на самохідні і несамохідні.

КАРПАТИ - гірська система на сх. Центр. Європи, на тер. України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км., утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина - 430 км. К. - один з гол. вододілів Європи між Балтійським і Чорним м. Орографічно виділяють Західні К., Східні К. (частина яких – Українські К.), Бескиди, Південні К., Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі вис. К. 800-1200 м, найбільша вис. - 2655 м (гора Герлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні - гора Говерла (2061 м).

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. К. утворюють півн.-сх. гілку Альпійської складчастої геосинклінальної обл. Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів півн.-зах. - півд.-сх. простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті К.), Внутрішні К., Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх К. на тер. України виділяють Мармароський кристаліч. масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання осн. структурних елементів К., виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині - самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. род.), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське род.), озокерит (Бориславське род.), кам. і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. род.), в Закарпатському прогині - кам. сіль (Солотвинське род.), газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське род.), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) род., алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське род.). У фронтальній частині Зовніш. К. відомі род. нафти, в Мармароському масиві - род. доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам. литва. У метаморфіч. комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметаліч., мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд. У К. розвинені мінеральні води, на півд.-зах. схилах К. і в Закарпатті - вуглекислі (род. Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Сх.-Європ. платформою розташовані род. азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) - особливий, рідкісний тип слабомінералізов. вод з підвищеним вмістом органіч. речовини (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.

КАРПАТИТ, *карпатит, **carpathite, ***Karpatit – органічний мінерал – С₃₂Н₁₇О. Сингонія моноклінна. Структура: голчастий і волокнистий. Густ. 1,4. Колір світло-жовтий. Риска світло-жовта. Знайдений у Закарпатті з кертиситом і кіновар’ю.

КАРРИ, *карры, ***Karren - вузькі борозноподібні заглибини, що виникають на поверхні розчинних гірських порід внаслідок дії атмосферних вод. Одна з форм карстового рельєфу. Глибина від декількох см до 1…2 м.

КАРСТ, *карст, **karst, ***Karst - карстові явища (від назви плато Карст, або Крас, у Югославії) — явища, що виникають у розчинних природними водами гірських породах (вапняку, доломітах, ґіпсах, кам’яній солі та ін.). В результаті карстових процесів утворюються такі форми рельєфу, як карри, воронки (лійки), улоговини, понори, шахти, печери та підземні ріки, джерела. У межах материків оголені і поховані карбонатні породи займають до 40, ґіпс і ангідрити - бл. 7, кам. сіль до 4 млн. км². Розчинення сульфатних порід і кам. солі може відбуватися в чистій воді, але наявність у воді розчиненої солі, що не має спільного йону з сіллю, яка створює розчинну породу, підвищує розчинність. Розвиток К. відбувається під сукупним впливом поверхневих і підземних вод. Розчинення г.п. часто супроводжується механіч. розмивом. Для поверхні площ розвитку К. характерні дрібні борозни і поглиблення - карри, замкнені пониження (воронки, улоговини, природні колодязі і шахти, сліпі яри і долини), ніші в обривах. Найбільш типові - воронки (конічні, котло-, блюдцевидні або у вигляді ям неправильної форми) діаметром 1-200 м і глибиною 0,5-50 м. На дні воронок зустрічаються отвори - понори, які часто є початком шахт або колодязів, проваль глибиною більше 1000 м (макс. глибина 1410 м - провалля Жан-Бернар в Альпах, Франція). У закарстованих масивах утворюються різні підземні ходи, порожнини, печери, які часто розвиваються вздовж тріщин. Одна з найбільших печер світу - Мамонтова з печерною системою Флінт-Рідж (США, Кентуккі) досягає 341 км сумарної довжини. Найбільша в Україні печера - ґіпсова Оптимістична (Поділля) довж. близ. 150 км. З карстовими явищами зовні схожі явища псевдокарсту, які виникають у льоду і мерзлих ґрунтах (термокарст), в дрібноуламкових і пористих ґрунтах (кластокарст, глинистий, лесовий, механічний К., суфозія, просадка). У їх розвитку осн. роль відіграють інші, не типові для К. фіз. процеси: танення льоду, механіч. вплив рухомої води тощо. К. ускладнює видобуток к.к., що залягають нижче або на рівні карстових порід. В Україні карст поширений у Кримських горах, Карпатах, на Поділлі, Донбасі. Загалом карстові процеси на розвиваються 60% території України. В деяких областях України рівень ураження карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що становить 27% від всієї площі карстоутворення. Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області на площі 594 км², Рівненської - 14 км².

КАРСТОВІ ВІДКЛАДИ, *карстовые *отложения, **karst deposits, karst beds; ***Karstablаgerungen – геологічні відклади різного генезису, утворені в карстових формах-пастках. У поверхневих і підземних карстових формах рельєфу України виявлені елювій, полюпій, алювій, делювій, пролювій, озерні, льодовикові, льодові біогенні, відклади джерел, натічні, кольматаційні й гідротермальні утворення. З К.в. пов’язані боксит, каолін, марганець, а з гідротермокарстом – ісландський шпат.

КАРСТОВІ ВОДИ, *карстовые воды, **karst water, ***Karstwasser - підземні води, які заповнюють карстові порожнини у водорозчинних гірських породах і циркулюють по них. Утворюються внаслідок просочування у ці порожнини атмосферних або поверхневих вод. При виході на поверхню утворюють карстові джерела. На території України поширені в гірських районах, на Поділлі, в Донбасі та ін.

КАРСТОЛОГІЯ, КАРСТОЗНАВСТВО, *карстологія, *карстоведение, **karstology, karst-phenomena studies; ***Karstologie, Karst- und Höhlenkunde – наука про карст, галузь геолого-географічних наук, що досліджує сучасні і давні процеси та явища, які розвиваються у розчинних природними водами гірських породах. Вивчає процеси і форми рельєфу, що розвиваються в розчинних у воді г.п., в т.ч. способи розробки к.к. в умовах закарстованих товщ г.п. У самост. наук. дисципліну виділено в 1947 р. Основні розділи К.: загальна, регіональна, інженерна та історична гідрологія, гідрогеологія та к.к. карсту. К. тісно пов’язана із спелеологією. Як самостійний наук. напрямок К. виділилася в 1947 р. Широкого розвитку набула в 50-х роках ХХ ст. К. використовує різні методи польових експедиційних досліджень, стаціонарних спостережень, математичних методів тощо. В Україні дослідження з К. проводить Інститут геол. наук НАН України, Інститут мінеральних ресурсів, "Укргеологія", Сімферопольський університет.

КАРТА (МАПА), *карта, **map, ***Karte – зменшене (масштабоване), узагальнене, побудоване за визначеними математичними законами (законами картографічних проекцій) зображення значних ділянок або всієї площі земної поверхні, інших небесних тіл або позаземного простору на площині. На К. показують розміщення, стан і взаємозв’язки природних та ін. явищ. На географічній карті за допомогою умовних позначок показують розміщення і зв'язок різних предметів, земної поверхні. К. розрізняють за масштабом, територією картографування, призначенням тощо. Див. гідрогеологічна карта, карта багатогазовості вугільних шахт, карта газоносності вугільних пластів, карта металогенічна, карта оглядова, карти геокріологічні (мерзлотні), карти геологічні, карти гіпсометричні, карти палеогеографічні, карти прогнозні, карти прогнозні геологічні, карти тектонічні, карти топографічні.

КАРТА В ГЕОЛОГІЇ І РОЗРОБЦІ, *карта в геологии и разработке; **blank map; ***Geologie – und Abbaukarte – умовно зменшене зображення нафтового чи газового покладу за певними ознаками в ізолініях, напр. за абсолютними відмітками покрівлі (карта структурна), за товщиною пласта (карта ізопахіт), за пластовим тиском (карта ізобар), за газовим фактором (карта газового фактора).

КАРТА ГАЗОВОСТІ (БАГАТОГАЗНОСТІ) ВУГІЛЬНИХ ШАХТ, *карта газообильности угольных шахт, **volume of gas in mine working map; ***Karte der Gasanreicherung in den Kohlengruben - 1) Зведена по басейну або родовищу — характеризує середню відносну багатометановість шахт в залежності від глибини розробки і показує розподіл шахт з тією або іншою багатометановістю на території вугільного басейну або родовища. 2) Для окремого шахтного поля — карта з нанесеними на неї лініями рівної відносної багатометановості виробок (ізомети).

КАРТА ГАЗОНОСНОСТІ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ, *карта газоносности угольных пластов **gas content of coal seam map, ***Gasinhaltskarte der Kohlenflöze - геологічна карта, на якій у вигляді ізоліній глибин залягання граничних поверхонь газових зон показується зміна вмісту природних газів по мірі збільшення глибини. Здебільшого ізолінії проводяться по межі зони газового вивітрювання (верхній межі зони метанових газів). В зоні метанових газів проводяться ізогази, тобто лінії рівної метаноносності вугільного пласта. Докладна К.г.в.п. для Донбасу створена трестом "Укрвуглегеологія" на початку 60-х років ХХ ст.

КАРТА МЕТАЛОГЕНІЧНА, *карта металлогеническая, **metallogenic mар; ***metallogenetische Karte - показує закономірності розміщення рудних родов. у зв'язку з особливостями геол. будови даної території. Аналоги К.м.: мінерагенічна карта, що зображує розподіл всіх (а не тільки рудних) род. к.к.; карта нафтогазоносності, що показує особливості розміщення род. нафти і горючого газу; карта вугленосності, що зображує поширення род. викопного вугілля. За масштабами зображення К.м. поділяються на три групи: оглядові, або дрібномасштабні (від 1:1000000 до 1:500000), середньо-масштабні (1:200000 -1:100000), великомасштабні (1:50000 - 1:25000). Родов. к.к. наносяться особливими знаками, що відображають їх геол. вік, приналежність до стадій геол. розвитку, генетич. клас, морфологію рудних тіл, мінеральний і хім. склад, розміри запасів мінеральної сировини і її якість. Сукупність схожих род. оконтурюється з виділенням на К.м. площ їх поширення. При цьому виділяються металогеніч. провінції, області, р-ни і зони, підлеглі породам певного етапу геол. розвитку, віку, складу або будови.

КАРТА ОГЛЯДОВА, *карта обзорная, **sketch map, general mар, general chart; ***Übersichtskarte - загальногеографічна або тематична карта території великих регіонів і земної кулі загалом, призначена для загального ознайомлення із зображеними на ній предметами або явищами. К.о. створюються в масштабах 1:1 000 000 і дрібніші. Тематично поділяють на геологічні, кліматичні, ґрунтові і інш. У свою чергу, геол. К.о. поділяються на стратиграфічні, тектонічні, літологічні, геохімічні і інш. Існують також оглядово-топографіч. карти масштабів 1:200 000 - 1:1 000 000.

КАРТА РОЗРОБКИ, *карта разработки; **field development map; ***Abbaukarte – дискретне зображення розподілу поточних дебітів нафти і води видобувних свердловин та приймальної здатності (приймальності) нагнітальних свердловин по площі покладу. В межах площі покладу, обрисованого контуром нафтоносності в точках розміщення свердловин, показують круги радіусом у певному масштабі, де Q – поточний дебіт (приймальність). Частку нафти в продукції виділяють у вигляді відповідного розміру сектора круга.

КАРТА СТРУКТУРНА, *карта структурная; **structural map; ***Strukturkarte – зображення в ізогіпсах рельєфу певної підземної поверхні (покрівлі, підошви) продуктивного пласта, маркуючого горизонту, що дають чітке уявлення про геологічну будову надр (їх тектоніку).

КАРТИ ГЕОКРІОЛОГІЧНІ (карти мерзлотні), *карты геокриологические, **geocryological mарs; ***geokryologische Karten, Frostbodenkarten - відображають будову і характеристики кріолітозони. Розрізняють аналітич. і синтетич. К.г. На аналітич. К.г. показують всі осн. характеристики геокріологіч. обстановки. Синтетичні К.г. - комплексне геокріологічне районування, виконане на основі ландшафтного районування. Виконується геокріологічною зйомкою - комплексом польових, камеральних і лабораторних робіт по вивченню геокріологіч. умов території і складанню геокріологіч. карт. Масштаби К.г. і геокріологічної зйомки: дрібні (1:500000 - 1:100000), середні (1:50000 -1:25000), великі (1:10000 -1:5000) і детальні (1:2000 і більше). Дрібномасштабні карти використовуються при підготовці техніко-економіч. обґрунтування, виборі трас лінійних споруд, плануванні на початковій стадії проектування, попередній оцінці умов освоєння великих рудоносних площ, вугільних і нафтогазоносних басейнів, при пошуку род. підземних вод. Середньомасштабні зйомки проводяться при дослідженнях на стадії техніко-економіч. обґрунтування в ході попередньої розвідки род. для оцінки умов їх відробки та затвердження запасів і на початкових стадіях розвідки род. підземних вод для водопостачання, при дослідженних ресурсів, економічного освоєння території, при генеральному проектуванні великих промислових комплексів, навігації та інших роботах.

вгору