О

ОБВАЖНЮВАЧ, *утяжелитель, **dense media solid, ***Schwertrьbe - компонент важкого середовища, забезпечуючий його задану щільність. Найчастіше використовують як обважнювачі глини, кварцовий пісок, барит, пірит, магнетит, арсенопірит, ферросиліцій та ін.).

ОБВАЛЕННЯ (ОБРУШЕННЯ) ПОКРІВЛІ, *обрушение кровли - зсування гірських порід, які покривають пласт корисної копалини, що супроводжується їх вивалом у гірничу виробку. Повне обвалення є одним із способів управління покрівлею в очисних вибоях.

ОБВАЛЕННЯ МАСОВЕ, * обрушение массовое — 1) При розробці родовищ відкритим способом: відбивання гірської породи з обваленням її на дно кар'єру вибухом камерних зарядів. 2) При розробці родовищ підземним способом — обвалення великих мас корисної копалини з наступним його випуском при безпосередньому контакті з обваленими вміщуючими породами (при системах поверхового і підповерхового обвалення).

ОБВАЛЮВАНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *обрушаемость горных пород — властивість гірськихгірських порід обвалюватися при їхньому оголенні. Розміри шматків, що обвалюються, залежать від структури (шаруватість, тріщинуватість) та фізико-механічних властивостей порід.

ОБВОДНЕНІСТЬ РОДОВИЩА, *одводненность месторождения — поняття, що позначає ступінь впливу підземних і поверхневих вод на умови ведення гірничих робіт під час розкриття та розробки родовища. Найбільш розповсюдженою, хоча умовною, характеристикою О.р. є коефіцієнт багатоводності шахт (рудників, кар'єрів).

ОБЕЗВОДНЕННЯ (ЗНЕВОДНЕННЯ), *обезвоживание, **dewatering, ***Entwasserung - операції по видаленню надлишкової вологи з продуктів збагачування корисних копалин. Розрізняють такі основні методи О.: дренування, грохотіння, центрифугування, осадження у воді та ущільнення осаду, осадження в гідроциклонах, згущення, фильтрацію, сушку. Крім того, застосовують обезводнення ежектуванням.

ОБЕЗПИЛЮВАННЯ (ЗНЕПИЛЮВАННЯ), *обеспыливание, **dust removal, ***Kohlenentstaubung - пневматична обробка викопної сировини або продуктів її збагачення для зменшення вмісту в них пилу; зниження вмісту пилу у корисній копалині, наприклад, у вугіллі.

ОБЕЗШЛАМЛЮВАННЯ, *обесшламливание, **desliming, ***Entschlдmmung - зниження вмісту шламу в оброблюваному вугіллі. Здійснюється шляхом грохотіння, наприклад, на дугових ситах.

ОБЛАСТЬ ВПЛИВУ ВИРОБКИ, *область влияния выработки — зона в оточуючому виробку масиві гірських порід, в якій внаслідок проведення виробки відбувається помітний перерозподіл напружень. Величина її залежить від властивостей гірських порід, глибини розробки, розмірів та форми виробки.

ОБЛАСТЬ ЗСУВУ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *область сдвижения горных порід - частина масиву гірських порід, піддана деформаціям і переміщенням під впливом гірничої виробки.

ОБЛАСТЬ ПОНИЖЕНИХ НАПРУЖЕНЬ, *область пониженных напряжений — зона в масиві гірських порід, в якій напруження в результаті проведення виробки зменшені у порівнянні з напруженнями в незайманому масиві. Величина цієї зони залежить від властивостей порід, глибини розробки, розмірів, форми і розташування виробки.

ОБЛІК ВИДОБУТКУ, *учет добычи - облік кількості корисної копалини, яка видобута з надр у звітному періоді (зміна, доба, місяць, квартал, рік). Розрізняють оперативний, маркшейдерсько-бугалтерський О.в.

“ОБОГАЩЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ” - міжвідомчий науково-технічний збірник Міносвіти України. Видається у Дніпропетровську (Державна Гірнича академія) з 1967 р. До 90-х років виходив друком у видавництві “Техніка”.

“ОБОГАЩЕНИЕ РУД” - інформаційний збірник (бюлетень) науково-дослідного і проектного інституту “Механобр”. Видається у Санкт-Петербурзі з 1956 року. Періодичність шість номерів за рік. Близько 100 статей на рік. Тираж 1200 примірників.

ОБОРКА ПОКРІВЛІ, *оброрка кровли — операція прохідницького циклу, необхідна для попередження випадкових вивалів гірської породи з покрівлі виробки.

ОБОРОТНА ВОДА, *оборотная вода, **circulating water, ***Umlaufwasser - вода, багаторазово використовувана в технологічному процесі збагачення корисних копалин.

ОВОЇДИ, *овоиды, **ovoids - кулясті утворення (оолітові зерна), які є істотною складовою частиною оолітових вапняків і мають особливу структуру, завдяки своєму рослинному походженню.

ОГРАНКА, *органка - технологічний процес обробки ювелірного каміння шліфувальним та полірувальним способами з метою надання йому відповідної форми.

ОЗОКЕРИТ, *озокерит, **ozocerite - мінерал групи нафтових бітумів, білого, жовтого, бурого, зеленуватого кольору. Інша назва   гірський віск. Суміш твердих високомолекулярних вуглеводів парафінового ряду. Утворюється з парафінової нафти кристалізацією при її охолодженні. Елементарний склад, % : вуглецю 84-86, водню 13.5-15,0. В Україні родовище озокериту є у Львівській області (Борислав).

ОЗОН, *озон - **ozon - О₃. Проста речовина, алотропна видозміна кисню. О. - синій, сильно вибуховий газ з різким запахом. Використовується у хімічному синтезі, для стерилізації води, для дезинфекції й дезодорації повітря, вибілювання тканин, паперу, мінеральних масел тощо. Є мутагеном. Гранично допустима концентрація у повітрі - 1 мґ/м³.

ОЗОНУВАННЯ, *озонирование, **ozonolysis, ozonization - 1) Проведення хімічних реакцій дією озону. В техніці використовують головним чином для знезараження повітря й води, з метою знищення неприємних запахів тощо. 2) Окиснення органічних сполук озоном з утворенням озонідів. Використовують для одержання карбонільних сполук, у лабораторній практиці тощо.

ОКАТКИ, ОКАТИШІ, *окатыши - міцні, випалені, однорідні за складом і близькі за розмірами грудки сферичної форми. Виготовляють із залізорудного або іншого концентрату. Дають змогу збільшувати газопроникність шихти, підвищувати продуктивність металургійних аґреґатів.

ОКАТКИ ЗАЛІЗОРУДНІ, *окатыши железорудные - окатки, підготовлені до металургійної переробки. Розрізняють такі О.з.: металізовані (основна частка оксидів відновлена до металу), офлюсовані (основність 0,1 і більше), неофлюсовані (основність менше 0,1).

ОКЕАНОЛОГІЯ, *океанология - комплекс наук, які досліджують Світовий океан. Об’єднує фізику океану, або океанографію, вивчає процеси циркуляції у морському водному середовищі, оптичні, акустичні, магнітні та інші його особливості, виявляє закономірності взаємодії атмосфери й океану, хімію океану (гідрохімічні особливості морських вод та формування хімічного балансу океану), біологію океану (рослинний і тваринний світ, біологічну продуктивність морів, можливість відтворення найважливіших біологічних ресурсів). До океанології відносять також геологію океану, завданням якої є вивчення будови земної кори в межах океану, рельєфу його дна, а також формування родовищ корисних копалин. Експедиційні дослідження з океанології забезпечуються спеціально обладнаними науково-дослідними суднами, океанографічними платформами, підводними апаратами та електронною вимірювальною технікою, розвивається супутникова океанологія. В Україні проблеми океанології досліджують головним чином установи Національної Академії Наук.

ОКОМІРНА ЗЙОМКА, *глазомерная сьемка - спрощена зйомка невеликих ділянок місцевості чи гірничих виробок, яка виконується за допомогою найпростіших приладів чи пристроїв (компасу, циркуля, візирної лінійки тощо).

ОКОНТУРЮВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *оконтуривание месторождений полезных ископаемых - 1) Встановлення межі родовища корисної копалини за допомогою розвідувальних воробок, геофізичних способів і т.ін. 2) Графічна побудова контурів родовища корисної копалини за розвідувальними даними.

ОКРЕМІСТЬ, *отдельность, **parting - здатність мінералів розколюватись у певних напрямах тільки в окремих точках (на відміну від спайності).

ОКСИ..., *окси... - у складних словах означає присутність кисню в сполуках або сумішах.

ОКСИДИ, *оксиды, **oxides - хімічні сполуки елементів Е з киснем типу Е_nO_m. Інша назва   о к и с л и. За хімічними властивостями можуть бути основними, амфотерними або кислотними - ці властивості змінюються з підвищенням ступеня оксидованості. Деякі оксиди є солеутворюючими.

ОКТАЕДР, *октаедр - 1) Одна з восьми частин простору, поділеного трьома взаємно перпендикулярними площинами. 2) У кристалографії   одна з найпростіших форм кубічної системи кристалів. У формі О. кристалізуються магнетит, мідь, срібло, алмаз тощо.

ОЛІВІН, *оливин, **olivine - (Mg,Fe)₂[SiO₄]. Породоутворюючий мінерал класу силікатів, переважно зеленого, жовто-зеленого кольору. Ортосилікат острівної будови. Сингонія ромбічна. Густина 3,22-4,39. Твердість 6,5-7,0. Блиск - скляний. Зустрiчається звичайно у недосичених SiO₂ породах. До олiвiнової групи належать мiнерали вiд форстериту (MgSiO₄) до фаялiту (Fe₂ SiO₄). Прозорі відміни О. називаються хризолітом. О. - важливий мінерал основних і ультраосновних вивержених порід. Використовують для виготовлення вогнетривів, окремі відміни   як дорогоцінне каміння. Інша назва   п е р и д о т.

ОЛІГОКЛАЗ, *олигоклаз, **oligoclase - мінерал класу силікатів, суміш анортиту (10-30%) й альбіту(70-90%). Проміжний член ізоморфного ряду плагіоклазів. Склад: від Ab₉₀An₁₀ до Ab₇₀An₃₀. Породоутворюючий мінерал. Сингонія триклінна. Зустрічається переважно в кислих вивержених породах - гранітах, гнейсах, сієнітах, діоритах, а також у різних ефузивних породах - андезитах, трахітах та ін. В Україні є в межах Українського щита.

ОЛІГОЦЕНОВА ЕПОХА (ОЛІГОЦЕН), *олигоценовая эпоха(олигоцен) - остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери. Характеризується інтенсивними тектонічними рухами, з якими пов’язана альпійська складчатість і формування гірських систем Капат, Альп, Гімалаїв та ін. Відклади, що утворилися протягом О. становлять олігоценовий відділ.

ОЛОВО, *олово - Sn. Хімічний елемент ІУ групи періодичної системи. Ат. н. 50, ат м. 118,69. М’який сріблясто-білий метал. Стійке до хімічних реаґентів. Компонент багатьох сплавів, наприклад, підшипникових (баббітів).

ОЛОВ’ЯНІ РУДИ, *оловяные руды - мінеральні утворення з вмістом олова у таких кількостях, що його доцільно видобувати. У природі відомо понад 15 мінералів, до складу яких входить олово. Промислове значення мають каситерит (вміст олова 78.8 %) і станін (27.6 %). Рудопрояви олова відомі в межах Українського щита.

ОМ, *ом - одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 a при напрузі 1 в на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.

ОМФАЦИТ, *омфацит, **omphacite - моноклінний піроксен. Зустрічається тільки в еклогітах та близьких до них породах.

ОНІКС, *оникс, **onyx - мінерал класу силікатів, різновид халцедону. Агат, у якому білі смуги чергуються з чорними. Використовують як виробне каміння.

ООЛІТИ, *оолиты, **oolites - мінеральні утворення, дрібні (від сотих часток міліметра до 2,5 см.) стяжіння діаметром кілька міліметрів, звичайно більш-менш кулястої форми і концентрично-шкаралупчастої та радіально-променистої будови. Бувають вапнисті, залізисті, марганцеві тощо. О. подекуди утворюють промислові родовища.

ОПАК, *опак - сорт білої глини, що її використовують для виготовлення посуду.

ОПАЛ, *опал, **opal - SiO₂ nH₂O. Мiнерал класу силiкатiв. Типовий твердий гiдрогель, утворений з аморфiзованої сумiшi двооксиду кремнiю та молекулярної води. Головний компонент деяких осадових гiрських порiд хiмiчного та бiогенного походження, а також кремнистих порiд (дiатомiтiв, трепелiв, опок та iнших). Густина 1,9-2,3. Твердість 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла, мас. Досить поширений мінерал. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел.З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Використовують як виробне каміння. Благородний О. - дорогоцінний камінь.

ОПАЛЕСЦЕНЦІЯ, *опалесценция - розсіяння світла каламутними розчинами (здебільшого колоїдів) з утворенням різних його відтінків (як у опала).

ОПОКА, *опока - мiкропориста порода, складена з аморфного кремнезему (опалу) з домiшками глинистої речовини, скелетних часток органiзмiв (дiатомей, радiолярiй та спiкул кремневих губок), мiнеральних зерен (кварцу, польових шпатiв, глауконiтiв). Вмiст SiO₂ досягає 92-98%.

ОПОРНИЙ ГІРНИЧИЙ ТИСК, *опорное горное давление - гірничий тиск у масиві порід, що виникає в результаті створення у ньому порожнин.

ОПРОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *опробование полезных ископаемых - процес відбору і обробки деякої кількості вихідного продукту (масиву, гірської маси тощо) для визначення його фізичних, хімічних та технологічних властивостей.

ОПТИМАЛЬНИЙ, *оптимальный - найкращих з можливих варіантів чогось, найбільш відповідний даному завданню, умовам.

ОПТИМІЗАТОР, *оптимизатор - набір технічних пристроїв (система автоматичного регулювання чи керуюча обчислювальна машина), що забезпечує найкращий (оптимальний) перебіг певного керованого (зокрема, виробничого чи технологічного) процесу.

ОПТИМІЗАЦІЯ, *оптимизация - процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (напр., О. виробничих процесів і виробництва).

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, *оптимизация природной среды - система заходів, спрямованих на охорону й поліпшення природних умов життя людей, збереження і відтворення природних ресурсів. Складається з політичних, юридичних, економічних, технологічних, географічних та інших аспектів. Оптимізація природного середовища передбачає рацiональне природокористування, меліорацію, формування культурних територій; є одним із засобів охорони природи. Наукова основа оптимізації природного середовища полягає у всебічному дослідженні природно-територіальних комплексів, їх виробничій та екологічній оцінці і географічному прогнозуванні.

ОПТИМУМ, *оптимум - сукупність найсприятливіших умов для будь-чого.

ОПТИЧНИЙ, *оптический - стосовний до оптики; світловий; о-н і п р и л а -д и   прилади, будова яких ґрунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей світла; о. ц е н т р л і н з и   точка, проходячи через яку промінь світла не змінює свого напряму.

ОРГАНІЧНИЙ, *органичный - властивий або подібний організмові; О - н і р е ч о в и н и   хімічні сполуки, що містять вуглець; були знайденні спочатку в організмах тварин і рослин; О-н а х і м і я   наука, що вивчає органічні речовини.

ОРГАННА СТІНКА, *органная стенка - різновид кріплення для лав. Пересувне металеве складане кріплення у вигляді стінки, що замінює кріплення для лав органне.

ОРГАНОҐЕННІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *органогенные горные породы - осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють зоогенні (вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити), фітогенні (каустобіоліти, діатоміти та ін.) і органогенні гірські породи змішаного походження — трепели й опоки.

ОРДИНАТА, *ордината - назва одного з чисел, що визначають положення точки на площині або у просторі відносно даної прямокутної системи координат.

ОРІЄНТУВАННЯ ПІДЗЕМНИХ МЕРЕЖ, *ориетирование поздемных сетей - визначення дирекційних кутів сторін підземних планових мереж та координат початкової точки в системі координат, прийнятій на земній поверхні. Найбільш поширені геометричні та гіроскопічні способи орієнтування, рідше зустрічаються магнітні.

ОРТ, *орт - горизонтальна підземна гірнича виробка, проведена впоперек простягання родовища і що не виходить безпосередньо на поверхню.

ОРТИТ, *ортит, **orthite - мінерал класу силікатів з групи епідоту. Складний діортосиліках остівної будови. Густина 4.2…3.7, твердість 6…6.5. Колір бурий, чорний. Блиск скляний, смоляний. Зустрічається як акцесоринй мінерал у гранітах, сієнітах та інших, а також в пегматитах, збагачених рідкісними землями і в кристалічних сланцях. Радіоактивний. Сировина для вилучення рідкісноземельних елементів і торію.

ОРТОГОНАЛЬНИЙ, *ортогональный - той, що має прямий кут (або прямі кути).

ОРТОКЛАЗ, *ортоклаз, **orthoclase - K[AlSi₃O₈]. Породоутворюючий мінерал з класу силікатів, білого, рожевого кольору з групи лужних польових шпатів. Алюмосилікат каркасної будови. Сингонія моноклінна. Густина 2,5-2,6. Твердість 6,5-6,75. Блиск скляний. Важливий мінерал кислих та середніх магматичних порід. Зустрічається також в метаморфічних породах і в пегматитах. Використовують у склоробній та керамічній промисловості. В Україні є в межах Українського щита.

ОСАДОВІ (застаріле - осадочні) ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *осадочные горные породы - гірські породи, що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення більш давніх порід різного походження, випадіння речовин із розчинів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу. За способом утворення осадові гірські породи поділяють на уламкові (конгломерати, галечники, піски, леси тощо), глинисті (каолінітові, монтморилонітові глини, вторинні каоліни тощо) й хіміко-органогенні (вапняки, солі, трепели, вугілля викопне тощо). Кремнисті О.г.п. - гiрськi породи, що складаються переважно з аморфного кремнезему, утвореного з органiчних залишкiв (шкаралупок дiатомей, спiкул кремнiєвих губок, черепашок радiолярiй) чи дрiбних сферичних тiлець (глобулей) опалу або халцедону. Осадові гірські породи становлять 10 % усіх гірських порід земної кори: вкривають 75 % поверхні Земні, утворюючи осадову оболонку (стратисферу). Біля 70% всіх корисних копалин представлені О.г.п.

ОСВІТЛЕННЯ РУДНИКОВЕ, *освещение рудничное - сукупність способів і засобів одержання, розподілу та використання світлової енергії для створення сприятливих умов ведення гірничих робіт.

ОСЕРЕДНЕННЯ РУД (В ЗБАГАЧЕННІ), *усреднение руд (в обогащении) - процес змішування викопної сировини одного виду для надання їй більш рівномірної характеристики по речовому та ґранулометричному складах. Дозволяє зменшити шкідливий вплив тих компонентів, які переважно присутні в одній з перемішуваних руд або виді(марці) вугілля тощо. Полегшує управління технологічним процесом та створює сприятливі умови для його автоматизації. О. коксівного вугілля здійснюють ще й для одержання рівномірної за своїм складом вугільної шихти, що є умовою одержання високоякісного коксу. Див. також усереднення.

ОСЕРЕДОК ГОРІННЯ, *очаг горения — скупчення розпушеного та подрібненого горючого матеріалу (вугіллявуголю, сульфідних руд ій|та т. ін.), ву|до якому ідейде високотемпературний окиснювальний процес.

ОСЕРЕДОК ПОЖЕЖІ, *очаг пожара — місце пожежі, зумовленеобумовлене|спричинене джерелом тепла, що викликає займаннязагоряння|загорання, ій|та притоком повітря (кисню). Під час гасіння пожежі її осередок є головним об'єктом атаки.

ОСЕРЕДОК САМОЗАЙМАННЯ, *очаг самовозгорания — скупчення горючого матеріалу (вугілля тай|та ін.), вдо|у якому процес самонагрівання перейшов у займаннязагоряння|загорання внаслідок сприятливого співвідношення міжпоміж|з-поміж ґенерацієюґенерацією тепла (ву результаті окисненняокислення матеріалу) ій|та віддачею його у навколишнє середовище. Під час ведення підземних гірничихгірських робітроботи|праць осередки здебільшого звичаєво виникаютьпостають пощодо|з шляху витікань повітря черезкрізь розпушені породи, котрі здатніспроможні|здібні до легкого окиснення (вугіллявугіль, вуглисті сланці, сульфіди). Багаточисленні О.с. виникають у териконах.

ОСІДАННЯ ҐРУНТУ, *осаждение почвы - опускання масиву ґрунту (основи споруди) під впливом зовнішніх навантажень, яке не супроводжується докорінними змінами його структури. Опускання ж ґрунту, яке супроводжується такими явищами (наприклад, мерзлого — при відтаванні), називають просіданням. Швидкість осідання визначається як відношення різниці абсолютних відміток точки між двома спостереженнями до інтервалу спостережень.

ОСІДАННЯ СПОРУД, *осадка сооружений — вертикальнепрямовисне зміщення споруд внаслідок стиснення тай|та консолідацїї абочи інших видозмін ґрунтівгрунтів, що лежать під ними.

ОСЛАНЦЮВАННЯ ВИРОБОК, *осланцевание выработок - штучне покриття осілого вугільного пилу інертним пилом для запобігання загорання вугілля.

ОСМІЙ, *осмий - хімічний елемент VIII групи періодичної системи, символ Os, ат. н. 76; ат. м. 190,2. Твердий синювато-сірий метал, належить до платинових металів. Дуже твердий і крихкий. Порошкуватий О. легко окислюється на повітрі. Застосовують у спалаві з іридієм для виготовлення деталей вимірювальних приладів. О. і його сполуки   добрі каталізатори.

ОСМОМЕТР, *осмометр - прилад, яким вимірюють осмотичний тиск.

ОСМОМЕТРІЯ, *осмометрия - метод дослідження речовин, оснований на вимірюванні осмотичного тиску їх розчинів або рідких колоїдних систем.

ОСМОС, *осмос, **osmosis - спонтанний перехід, дифузія речовини через напівпроникну перетинку (мембрану), яка розділяє розчин і чистий розчинник або два розчини різної концентрації і є проникною лише для молекул розчинника. Явище О. лежить в основі осмометрії.

ОСМОТИЧНИЙ, *осмотический - той, що належить до осмосу; о. т и с к   тиск розчину на напівпроникну перетинку, яка відокремлює його від розчинника чи розчину меншої концентрації.

ОСНОВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *щелочные горные породы - магматичні гірські породи, відносно бідні на кремнезем (до 55 %) і багаті на кальцій та магній. Головні порoдоутворючі мінерали основних гірських порід: основні плагіоклази (близько 50 %), моноклінні та ромбічні піроксени, магнетит, олівіни тощо. Основні гірські породи поділяють на інтрузивні та ефузивні. На території України є на Донбасі, Закарпатті та в межах Українського щита.

ОСУШУВАННЯ РОДОВИЩ, *осушение месторождений— 1) При розробцірозробленні родовища відкритим способом — комплекс заходів пощодо|з захисту гірничихгірських виробок від поверхневих ій|та підземних вод під час будівництва тай|та експлуатації кар'єрів. 2) При розробцірозробленні родовища підземним способом — комплекс заходів пощодо|з захисту гірничихгірських виробок від підземних ій|та поверхневих вод при будівництві ій|та експлуатації шахт ій|та рудниківкопальні.

ОСЦИЛОГРАМА, *осцилограмма - запис на паперовій стрічці або на світлочутливому матеріалі електричних (або перетворених на електричні) процесів за допомогою осцилографа.

ОСЦИЛОГРАФ, *осцилограф - прилад, за допомогою якого записують зміни електричних величин (струму, напруги тощо) в плині часу.

ОТЕНІТ, *отенит - Ca₂(UO₂)₂[PO₄]₂ nH₂O. Мінерал класу фосфатів та їх аналогів. Сингонія тетрагональна. Густина 3.14, твердість 2…3. Колір зелений, жовтий; блиск перламутровий. Радіоактивний. Сировина для одержання урану. Від назви м. Отен у Франції.

ОФІКАЛЬЦИТ, *офикальцит - метаморфічна гірська порода, що складається головним чином з кальциту й хризотилу. Колір жовтий, голубий чи зеленуватий. Використовують для внутрішнього оздоблення будинків.

ОФІОЛІТИ, *офиолиты - ґенетично пов’язаний комплекс ефузивних та інтрузивних гірських порід, характерний для земної кори океанічного типу. Офіоліти мають у складі ультрабазити, габроїти, діабази та основні вулканіти.

ОФІТ, *офит, **ophite - 1) Щільний серпентин оливково-зеленого кольору. 2) Збірний термін для всих жильних серпентинів.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (ДОВКІЛЛЯ), *охрана окружающей среды - комплекс заходів по оптимізації чи збереженню навколишнього середовища. Включає охорону атмосферного повітря, вод суші та вод Світового океану, земель, флори і фауни, геологічного середовища.

ОХОРОНА НАДР, *охрана недр — комплекс заходів, здійснюваних з метою найбільш повного (комплексного) видалення корисних копалин з надр ій|та максимально можливого, економічно доцільного зменшення втратзгуб при його розробцірозробленні.

ОХОРОНА ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБОК, *охрана подготовительных выработок, **auxiliary measures to protect mining workings - заходи, що вживаються для попередження деформацій гірничих виробок. Способи охорони виробок: масив вугілля — масив вугілля, масив вугілля — цілик вугілля, масив вугілля — залізобетонні тумби, масив вугілля — бутова смуга, бутова смуга — бутова смуга, залізобетонні тумби — залізобетонні тумби, бетонна смуга — бетона смуга та ін. З метою зменшення коштів на проведення перелічених заходів варто при виборі місця закладання виробок, їх форми, перерізу та виду кріплення враховувати напружений стан масиву гірських порід.

ОХОРОНА ПРАЦІ, *охрана труда, ** labour protection - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в процесах гірничовидобувного виробництва.

ОЧИСНЕ ВИЙМАННЯ (ВИЇМКА), *очистная выемка — комплекс робітроботи|праць пощодо|з видобуваннювитяганню|видаленню корисної копалини з очисних вибоївзабоїв. О.ву|до. ву більшості випадків включаєвмикає відбивання, навалкунавалювання, доставку відбитої корисної копалини з вибоюзабою до відкатного горизонту, підтримання виробленого простору ій|та керування покрівлею. Розрізняютьрозрізнюють О.ву|до. сукупнегуртову (без виділення прошарків абочи різноманітнихрізних видів корисної копалини) ій|та роздільне (вибірковеселективну). ЗаЩодо|З способом відбивання корисної копалини розрізняютьрозрізнюють О.ву|до. буропідривнебуро-висадну, комбайнове, стругове тай|та вибійними молотками.

ОЧИСНИЙ ПРОСТІР, *очистное пространство — простір, що утворюється ву результаті видаленнявитягання|видалення корисних копалин очисними роботамироботою|працями. О.п. може бути відкритим, заповненим закладкою абочи обваленими вміщуючими породамищо вміщають.

ОЧИСНІ ВИРОБКИ, *очистные выработки - гірничі виробки, в яких здійснюється виймання корисних копалин. О.в. безперервно чи періодично переміщуються у просторі. Розрізняють довгі О.в. - лави та короткі - камери.

ОСИСНІ РОБОТИ, *очисные работы - сукупність робіт, що виконуються у підземній очисній виробці з метою видобування корисної копалини. На вугільних шахтах комплекс процесів і операцій: руйнування корисної товщі з відділенням вугілля від вибою та навантаження його на доставочний механізм, доставка до транспортної виробки, кріплення очисної виробки, управління гірничим тиском.

ОЧИСНІ СПОРУДИ, *очистные сооружения - інженерні споруди системи каналізації для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод. До очисних споруд належать аеротенки, аерофільтри, біофільтри, септики, відстійники, метантенки, ґратки-дробарки, піско-, нафто-, жиро- і масловловлювачі тощо.

ОЧИСНИЙ АҐРЕҐАТ, *очистной агрегат - сукупність гірничих машин та механізмів, зв’язаних кінематично і за основними параметрами, аґреґатами в єдину конструкцію, що забезпечує механізацію всіх процесів по видобутку корисних копалин пластових родовищ без постійної присутності людей безпосередньо у вибоях. На відміну від очисних комплексів для лав зміна машин і механізмів практично виключається і вимагає значної переробки конструкцій.

ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ, *очистка воздуха - видалення з повітря пилу, рідких та газоподібних шкідливих домішок. Очищають звичайно забруднене повітря, що його видаляють з виробничих об’єктів, повітря, що подається в приміщення або інші об’єкти системи припливної вентиляції і кондиціонування повітря, а також повітря, використане у технологічних процесах (наприклад, у доменному виробництві).

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД, *очистка сточных вод - видалення зі стічних вод, що надходять в очисні споруди, забруднюючих домішок із знешкодженням їх. Очищені води використовують для зрошування сільськогосподарських земель, у системах виробничого водопостачання тощо. Перед скиданням у водойому очищенні води знезаражують (дезинфікують).

вгору