ПОЕЗІЯ 
     
 Її не купиш цвітом провесен,  
 Ані горлянкою, ні чином.  
 Поезія — це діло совісне,  
 Не грайся нею безпричинно. 
     
 Така собі, не знає старості  
 І на чолі не ставить дати,  
 Із чорним попелом і паростю  
 Стоїть одвічно біля хати. 
     
 І не легкими переливами —  
 Важкою кров’ю серце крушить,  
 Сяйне крилом своїм малиновим,  
 А чи обніме, чи задушить.