* * ** * * 
 
Розплелись, розсипались, розпались, 
Наче коси, вересневі дні. 
Ми з тобою ще не накупались, 
А вже грає осінь у вікні. 
 
Віднесла вода ласкаві зорі, 
Що все літо кликали в ріку, 
З птицями на білій крутогорі 
Горобину пробуєм гірку. 
 
Може б, нам полинути у вирій — 
За літами молодості вслід. 
Чом же крила в позолоті щирій 
Важко піднімати на політ? 
 
Я тобі зимові дні сріблясті 
Заплету в сивіючу косу; 
Тільки зорі, викупані в щасті, 
З моря я назад не принесу.