Номер 
 
Я особовим номером навік, 
Немов тавром, позначений цинічно — 
І не на те, щоб з каторги не втік, 
А щоб, як страм, носив його публічно. 
 
Мені той номер даний як ім'я 
І як лихе напуття на дорогу, 
Адже якщо затреться він, то я 
У карцері каратимусь за нього. 
 
Такий вже тут неписаний указ, 
Без номера на каторзі — ні кроку,— 
Я через нього й мучуся не раз, 
І маю з ним прискіпливу мороку. 
 
Він пишеться на правому стегні, 
І спереду на шапці, і на спині, 
Як з паспортом, я з ним на чужині 
І житиму, і струхну в домовині. 
 
1952 — 1988