Академік — тут: студент. 
Англез — святковий одяг для візиту. 

Бешверуватися — скаржитися. 
Бодня — діжка. 
Бунда — верхній одяг із саморобного сукна. 

Вагуватися — вагатися. 
Варіят — божевільний. 
Вахенібунк — військові заняття. 
Велебний — преподобний. 
Верета — рядно. 
Вигулити — видурити. 
Видаток — врожай. 
Вимова — умова. 
Вихіснувати — використати (від “хосен” — користь, вигода). 
Відказувати — нарікати, виявляти невдоволення. 
Відумершина — родинна спадщина. 
Водно — постійно, повсякчас. 
Возний — судовий пристав, нижчий службовець суду. 
Восько — військо. 
Вниматися — втихомирюватися. 

Гаралиця — білка. 
Гарбата — чай. 
Глагоїти — залагоджувати, примирювати. 
Глотитися — товпитися (від “глота” — натовп, тиск). 
Гостинець — битий шлях. 
Грань — жар. 
Грижа — журба, біль. 

Двірець — вокзал. 
Делькотіти — тремтіти, труситися. 
Дзигарі — тут: сигари. 
Доглупатися — прийти на думку, додуматися. 
Дозріти — доглянути. 
Дописувати — тут: служити. 
Дорожитися — набивати собі ціну. 
Дримба — гуцульський губний музичний інструмент. 

Засідатель (дібр) — управитель господарства. 
Загирити — занапастити, втратити, загубити. 
Заглагоїти — вговорити, умовити, заспокоїти, втихомирити. 
Займити — погнати. 
Заряд — управа, керування; заряд цілої господарки — ведення всього господарства. 
Зарядити — зробити розпорядження, потурбуватися про щось. 
Затичити (хату) — прикрасити зеленню. 
Збиточна — пустотлива. 
Збиточники — пустотники, витівники, 
Згірдливий — образливий. 
Зіправди — справді, таки-так. 
Злісний — лісничий. 

Інклюз — чудодійна сила. 
Інспекти — шиби для розсадників. 
Іритуватися — сердитися, гніватися. 

Кабат — військова куртка. 
Каглянка — ганчір’яна затичка для закривання печі, димоходу (від “кагла” —димохід). 
Каденція — засідання. 
Кантичка — книжечка з церковними піснями; співати з кантички — співати по нотах. 
Канцеліст — службовець. 
Каня — хижий птах, шуліка. 
Карчило — карк, потилиця. 
Катехит — священик. 
Ковнір золотий — відзнака високих урядовців. 
Ковтки — сережки. 
Ковтунуватий — збитий в пасма. 
Коміть — стрімголов. 
Компанія — рота. 
Контетуватися — вдовольнятися. 
Крижі — спина, поперек. 
Кримінал — в’язниця, тюрма. 

Ленунк — солдатська платня. 

Маршалок (повітової ради) — високий урядовець. 
Матура — іспити за гімназію. 

Набезпечне — напевно, безсумнівно. 
На вандер — у мандри. 
Надужиття — зловживання. 
Начерати — набирати, начерпувати. 
Наліг — погана звичка. 
Нарік — наступного року. 
Нароковувати (вироковувати) — йти до війська. 
Наустити — наштовхнути на щось, підказати якусь думку. 
Носитися — одягатися, вбиратися (від “ноша” — одяг). 
Не зрадитися — не обмовитись. 
Негліж — спідня білизна. 
Незбитий (доказ) — незаперечний. 
Непривичний — без навиків. 

Опришок — тут: негідник. 
Отаксувати (шкоду) — оцінити, наскільки завдано шкоди (від слова “такса”). 
Ошуст — ошуканець, обдурювач, дурисвіт. 

Пазити — глядіти, стерегти. 
Під — горище. 
Плебанія — оселя (хата) священика. 
Побабчене (лице) — чоловіче обличчя з рисами старої баби. 
Повторачити — повторяти. 
Подення — основа під снопами. 
Позма — нелад, шкода. 
Пожиткування — споживання. 
Постава — тут: намір, думка, переконання. 
Похатник (міський) — службовець, який не має власної хати. 
Правибори — обирання виборців для голосування від імені тієї чи іншої громади за посла до австрійського парламенту чи краєвого сейму. 
Присюди — присідання (одна з фігур танцю, наприклад, аркана). 
Притика — причина. 
Причка — лиха пригода. 
Пропінаційна (оплата) — оплата за право торгувати горілкою. 
Противенство — противага. 
Прусси — Німеччина. 
Публіка — ганьба, сором. 
Пуцувати — чистити. 
Пхоховнік — перекручене “порохівник”, довга біла полотняна сорочка, плащ. 
Прятати — робити порядок. 

Рата — виплата грошей у певний реченець. 
Реверенда — ряса. 
Рекурс — прохання, клопотання (в судових справах). 
Ригорози — іспити. 
Ріще — хмиз. 
Розчінканий — розхристаний. 
Росходилось о те... — йшлося про те... 

Сардак — свита з домотканого сукна. 
Сепаратка — окрема кімната в ресторанах і кав’ярнях. 
Служба — слуги, обслуга. 
Сотик — дрібний гріш вартістю близько півкопійки. 
Спацер — прогулянка. 
Спіжарка — комірчина. 
Старунок — здобування (від “старатися” — здобувати). 
Стрик — дядько. 

Тарката (вереня) — різнокольорове, картате рядно. 
Тета — тітка. 
Торгівля — крамниця, дешевий ресторан. 
Тотус з контрою — назва гри в карти. 
Трепета — осика. 
Троща — очерет. 
Трудний — змучений. 

Уняти — відібрати, зменшити. 
Укритий — прихований. 
Урльоп — відпустка. 

Фамілія — родина. 
Фасувати — отримувати. 
Феник — шеляг. 
Фіра — підвода, віз. 
Фрайтер — єфрейтор. 

Хідник — тротуар. 
Хрунь — зрадник, перекинчик; так називали виборця, який продавав свій голос, зраджував громаду. 

Ціха — риса, прикмета, ознака. 

Чатиння — соснові голки. 
Чічки — квіти. 

Шаржа — військовий чин, звання. 
Шпуряти — шпурляти, кидати. 
Штрозак — мішок, набитий сіном або соломою.