На вас, завзятці-юнаки, 
Борці за щастя України, 
Кладу найкращії думки, 
Мої сподіванки єдині.
 
В вас молода ще грає кров, 
У вас в думках немає бруду, 
Палає в серці ще любов 
До обездоленого люду.. 
 
Не занехайте ж ви її, 
Не розгубіть по світі всує, 
Нехай вона ваш дух гартує 
У чесній, славній боротьбі!
 
Бо стоголовий людський кат 
Лютує, дужчає щоднини... 
Не можна тратить і хвилини, 
Поки ще стогне темний брат.
 
Поки живий, - мерщій несіть 
Сліпому світиво просвіти, 
І в серце, смертію повите, 
Живу надію закропіть!
 
Вшануйте рідну його річ, 
Назвіть без хитрощів своєю 
І розженіте над землею 
Ви непрозору, глупу ніч...
 
Най кат жене, а ви любіть
Свою окрадену родину, -
Й за неї сили до загину
І навіть душу положіть!
 
1876