“ДАЙ РУКУ МЕНІ” Сніг, сніг, білий сніг — На високий поріг. Слів, слів, зайвих слів Вже достатньо як снів. Дим, дим, сивий дим Гірко й солодко з ним. Я знаю одне, Він — ріки течія, Він, та тільки не я, Що на серці — Нехай, Тихо кажу, ніжно кажу: «Дай!» Дай руку мені, дай руку мені Дай руку мені, я знову в огні! Тим, тим, тільки тим, Хто лишився один, Дам, дам, руку дам Буде так тепло нам. І тобі, і тобі Може дам, а може ні, І тобі, Просто дам. Все забути пора, Вже скінчилася гра Ти благаєш — «Зникай», Тихо кажу, ніжно кажу: «Дай». Дай руку мені, дай руку мені Дай руку мені, я знову в огні! *** “ФРАНСУА” Муз. та сл. Ірини Білик Сьогодні все не так, як було, Сьогодні твій літак на Париж, На південь відлітає тепло, А ти поки поруч стоїш. Хвилина і роз`єднує нас, Блакитність одиноких хмарин, Минув для щастя й радості час, Ти в небі, ти зараз один. Франсуа, Франсуа, повертайсь на Україну, Франсуа, Франсуа, ти для мене, ти єдиний. Франсуа, Франсуа, я пишу листи далекі, Франсуа, їх несуть тобі лелеки, Франсуа. Нехай на рідній Франції дощ Про сльози нагадає мої, Я думаю про тебе також, Ми поруч у кожному сні. Ти пишеш, що ніколи в житті Нікого не любив, як мене, А я тобі у кожнім листі Кажу лише тільки одне. Франсуа, Франсуа, повертайсь на Україну, Франсуа, Франсуа, ти для мене, ти єдиний. Франсуа, Франсуа, я пишу листи далекі, Франсуа, їх несуть тобі лелеки, Франсуа. *** “ТАК ПРОСТО” Муз. Ірини Білик Навколо мене твої подарунки, Навколо мене слова і цілунки, Хвилини щастя, хвилини чекання, Це все називається словом «кохання». Так просто. Так просто. Забуду може, що інший чекає Нехай, дай боже, нічого не знає Нехай на світі не знає омани, Це все називається словом: «в останнє». Так просто. Так просто. Так просто. Так просто. Навіщо серце сумує і плаче, Навіщо погляд нестримно гарячий, Навіщо привід на зустріч знаходжу, Це все називається словом: «не можу». Так просто. Так просто. Так просто. Так просто. Навіщо буде побачення знову, Навіщо буде воно випадковим Найкраще б було примаренням жити це все називається словом: «любити». Так просто. Так просто. Так просто. Так просто. *** “ДОЩЕМ” Муз. Ірини Білик Сл. Федора Млинченка Дощем до тебе сірим плачу, Бо сором вдатися до сліз І дощ і ти моя невдача Що буде йти, що буде йти, що буде йти       за мною скрізь. Ти біль набутий добровільно, Що став між нами обома, Чарівне приворотне зілля. Ти поруч ще, ти поруч ще, ти поруч ще,       а вже нема. Дощем я за тобою плачу, Дощ врятував мене від сліз, Я цим дощем тебе пробачу, Цей дощ нам йтиме       завжди скрізь. Цей дощ нам йтиме       завжди скрізь. Цей дощ нам йтиме       завжди скрізь. *** “БАЮ” Вже давно не поруч ми, Все назавжди зупинилось. І на згадку тільки сни В моїм серці залишились. І коли на землю знову прийде ніч, І туманом огорнеться небокрай, Ти впізнай мене із тисячі облич, Колискову тихо ніжно заспівай. Ба-а-а-аю, баю, Я тебе іще кохаю. Ба-а-а-аю, баю, я тебе іще ... Хто тепер в твоїй душі, Хто з тобою, я не знаю. Тільки прошу, більше ти Не кажи нікому: «Баю». А коли на землю знову прийде ніч, І туманом огорнеться небокрай, Ти впізнай мене із тисячі облич, Колискову тихо ніжно заспівай. Ба-а-а-аю, баю, Я тебе іще кохаю. Ба-а-а-аю, баю, я тебе іще ... *** “ЗАБУЛА” Забула про те, як зорі гуляють, Як роси ранкові По осені тають. У розквіті айстри, За вітром тепло… Забула давно, Я забула давно. Забула про все, Про очі, що сяють, Слова у безслів'ї, Птахів, що кружляють, Неспокій та радість, Все те, що було… Забула давно, Я забула давно. Не відаю я, Та не знаю чому, Все те, що забула — Тобі віддаю. Так просто забути, Так просто про все, Лише одного не забути тебе, Лише одного не забути тебе, Лише одного не забути ніколи тебе, Лише одного не забути тебе. *** “ТІА-ТУ” (Я ПИШУ ТОБІ ЛИСТА) Сьогодні перший день, як я сама. І випав сніг, і вже зима. Сьогодні перший день не поруч ти, І я пишу тобі листи. Вони наївні і прості, Незвичні і сумні. Вони так схожі на мої пісні. Я пишу тобі листа. Ця мелодія проста,  «Тіа-ту, тіа-ту, та». Я пишу тобі листа. Ця мелодія проста,  «Тіа-ту, тіа-ту, та». Не знаю, що з тобою, де ти є, Тобі одно — мені своє. Не знаю, чи отримаєш привіт, А він один такий на цілий світ. В листі немає зайвих слів, Лишились почуття, Це все так схоже на моє життя. Я пишу тобі листа. Ця мелодія проста,  «Тіа-ту, тіа-ту, та». Я пишу тобі листа. Ця мелодія проста, «Тіа-ту, тіа-ту, та». “ПРОСТО ЛІТО” Танцює радісно юрба, Хміліє місяць, пахнуть квіти. І залишає світ журба, І покидає світ журба — Це просто літо, просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. Шепоче море голубе, Колише тишу ніжний вітер. І поцілую я тебе, і зачарую я тебе, Це ж просто літо, просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. Нехай все буде так, як є, Спіши кохати і радіти. Ми позабули про усе, Нас підхопило і несе — Це дивне літо, просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. Літо. Просто літо. *** “Я ІДУ НА ВІЙНУ” Муз. та сл. Ірини Білик Я — сьогодні не я, З вечора не засну. Наготована зброя вже моя, Я іду на війну. Ворог мій — я сама. Боже милий, прости. Ворог мій — мої очі і слова, В них один тільки ти. Скажи мені, чия в тім вина, Що йде тепер з собою війна. Скажи мені, чия в тім вина, Що йде війна. А на зустріч — вогні, Щастя спалений сад. Я іще не сказала — «так» чи «ні», Та вже пізно назад. Скажи мені, чия в тім вина, Що йде тепер з собою війна. Скажи мені, чия в тім вина, Що йде війна. *** “ТОБІ” Знаю, більше тебе нема, Знаю, більше не буде. У душі все, як ніч мина І тебе забуду я, забуду. У душі все як ніч мина І тебе забуду я, забуду. Як не важко мені, та все ж, Я для тебе зникаю. Буде інша, її знайдеш, Я тобі тепер цього бажаю. Буде інша, її знайдеш, Я тобі тепер цього бажаю. Ми — ніхто, ми тепер чужі, Щастя більше не стало. Ти помер у моїй душі, Я тебе сьогодні поховала. Ти помер у моїй душі, Я тебе сьогодні поховала. …ти помер у моїй душі… …ти — у моїй душі… ***