“ДОЛЯ”
К.Гнатенко / С.Гримальський 
 
Вип'ю вина, вип'ю до дна, 
Знову один, знову одна. 
Очі хмільні, думи дурні, 
І гріє ніж руку мені. 

Очі хмільні, думи дурні, 
І гріє ніж руку мені. 
Доля, моя доля 
За часом спішить. 

Доля, моя доля 
Стрілою летить. 
Моя доля даремно горить. 

Тихо доп'ю тугу свою, 
Пам'ять гірку в серці спалю. 
Музико – грай, серце – співай, 
Я ще живий, не забувай. 

Доля, моя доля 
За часом спішить. 
Доля, моя доля 
Стрілою летить. 
Моя доля даремно горить. 

Вип'ю я вина, 
А ти не знаєш правди. 
Чом душа сумна, 
Нема на неї ради. 

Вип'ю вина, вип'ю до дна, 
Знову один, знову одна. 
Вип'ю вина, вип'ю до дна, 
Знову один, знову одна. 

Знову один. 
Знову одна. 
*** 


“ВІЙНА ЗАВЖДИ ВІЙНА” 
Є.Рибчинський / EL Кравчук

Війна завжди війна, 
Я бачу біль чужих страждань. 
За мною йде вона, 
Печальна і сумна, 
За кроком крок у дальню даль. 

Війна завжди війна, 
Горять мости, горять хрести. 
Мене чека труна, 
І плач дітей луна, 
Горить сльоза – це плачеш ти. 

Скажи мені своє ім'я, 
Віддай мені своє тепло, 
Іди за мною день і ніч, 
Іди і будеш ти моя. 

Війна завжди війна, 
Душа пуста, мовчать вуста. 
На жаль, ніхто не зна, 
Як близько вже стіна, 
Ніхто біди не пам'ята. 

Скажи мені своє ім'я, 
Віддай мені своє тепло, 
Іди за мною день і ніч, 
Іди і будеш ти моя. 

Скажи мені своє ім'я, 
Віддай мені своє тепло, 
Іди за мною день і ніч, 
Іди і будеш ти моя. 
*** 

“НАРЕЧЕНА” 
Ю.Рибчинський / І.Поклад 

Від туманної тополі 
Народився вітер в полі, 
Народився в полі вітер молодий. 

Його весна чарувала, 
Його осінь в гори звала, 
А він зиму щирим серцем полюбив. 

Вітер в зиму закохався, 
Дні і ночі милувався, 
І співав лиш їй присвячені пісні. 

І портрет зими натхненно, 
Як  художник безіменний, 
Малював щодня на кожному вікні. 

Ой ти русява наречена, 
Сяйво смутку золочене, 
Ти прийшла до мене вчора уві сні. 

Наречена моя Ладо, 
Наречена іде садом, 
Опівночі та й на білому коні. 

Було сніжно на весіллі, 
Та минули ночі білі, 
Народилася метелиця в саду. 

І вже чує батько-вітер, 
Як дочці співає місяць 
І дарує їй обручку золоту. 

Ой ти русява наречена, 
Сяйво смутку золочене, 
Ти прийшла до мене вчора уві сні. 

Наречена моя Ладо, 
Наречена іде садом, 
Опівночі та й на білому коні. 
Моя Ладо… 
*** 

“НІЧИЙ” 
Є.Рибчинський / EL Кравчук 

Все дороги, шляхи навкруги, 
Де ви – друзі, і де вороги. 
Де кохані, закохані де, 
Де ти серце моє молоде. 

Заблукав я у ріднім краю, 
Рідну матінку не впізнаю. 
Знаю тільки я петлі доріг, 
І чужий негостинний поріг. 

Я – нічий, 
Я ніякого роду, нічий. 
У далеку іду далечінь. 
Я ніякого роду, нічий. 
Я – нічий, 
Я і рабська спина, я і хлист, 
Я ніким не перейдений міст, 
Я ніякого роду, нічий. 
Я – нічий. 

Боже правий, брати дорогі, 
Все дороги-шляхи навкруги. 
Лиш для мене немає шляху, 
Де я серце своє збережу. 

Неприкаянний йду в нікуди, 
Син повітря, вогню і води. 
Син у Бога і син у гріха, 
Ворог друга і друг ворога. 

Я – нічий, 
Я ніякого роду, нічий. 
У далеку іду далечінь. 
Я ніякого роду, нічий. 
Я – нічий, 
Я і рабська спина, я і хлист, 
Я ніким не перейдений міст, 
Я ніякого роду, нічий. 
*** 

“ДИКИЙ ЗВІР” 
К.Гнатенко / С.Гримальський 

Ти пригадай мене в божевіллі днів – 
Життя подих. 
Ти порятуй мене, не кляни любов, 
Подаруй волю. 

Нам холодно удвох, 
Нам не зігріти ніч холодну. 
Я одним один давно – 
Як дикий звір. 

Знай, в клітку золоту більше не вернусь, 
Не кляни долю. 
Я в небеса лечу, не тримай мене, 
Подаруй волю. 

Нам холодно удвох, 
Нам не зігріти ніч холодну. 
Я одним один давно – 
Як дикий звір, як дикий звір. 

Знай, в клітку золоту більше не вернусь, 
Не кляни долю. 
Я в небеса лечу, не тримай мене, 
Подаруй волю. 
*** 

“СОНАТА” 
Є.Рибчинський / EL Кравчук 

Осінь грала нам сонату, 
Все одно була сумна ти, 
Під дощем, ти хотіла ще, 
Мене цілувати. 

Давай ми пограємо вдвох востанне, 
Давай ми пограємо вдвох в кохання – 
Без слів, в ночі без снів. 
Ти моїх ночей соната, 
За гріхи мої розплата, 
Полум'ям догора ім'я, 
Що хотів пізнати. 

Давай ми пограємо вдвох востанне, 
Давай ми пограємо вдвох в кохання – 
Без слів, в ночі без снів. 
*** 

“НЕСМІЯНА” 
К.Гнатенко / С.Гримальський 

Ти знов сумна, 
Ти бути мрієш без життя, 
Ти знов сумна, 
Нема в минуле вороття. 

А час летить – не зупинить, 
Любов очей твоїх на мить 
З'єднає нас 
І буде все як в перший раз. 

Несміяна, ти принцеса моя, 
Несміяна, ти печальна моя, 
Несміяну як дитя, 
Розсмішити хочу я, 
Розсмішити хочу я… 

Ти знов сумна, 
І тихо плачеш як завжди, 
Ти знов сумна, 
І я втомився від журби. 

А час летить – не зупинить, 
Любов очей твоїх на мить 
З'єднає нас 
І буде все як в перший раз. 

Несміяна, ти принцеса моя, 
Несміяна, ти печальна моя, 
Несміяну як дитя, 
Розсмішити хочу я, 
Розсмішити хочу я… 
*** 

“ВОГОНЬ” (НА-НА-НА) 
К.Гнатенко / С.Гримальський 

Горить вогонь, мій друг і брат, 
Самотню ніч полум'ям гріє. 
А я лечу за небокрай 
Де туга в серце чуже холодом віє. 

Любов, тільки любов одна 
Нас порятує. 
На-на-на, на-на, на-на-на-на, 
На-на-на-на-на, на-на, на-на-на-на-на. 
На-на-на, на-на, на-на-на-на, 
На-на-на-на-на, на-на, на-на-на-на-на, на. 
На-на-на. 
*** 

“БАЮ-БАЙ” 
Є.Рибчинський / Є.Ступка 

Небезпечно ходити щоночі 
Заглядаючи в вікна чужі, 
Та не знаю, чому мої очі 
Йдуть на світло людської душі. 

Непомітно, наче тінь, 
Я блукаю поміж стін. 
Чую, роздається десь, 
Бій закоханих сердець. 

Баю-бай, баю-бай, 
Баю-бай, баю-баю-бай. 
Розбудити нікого не хочу, 
Не злякаю чутливого сну. 

Я мандрую по мріях дівочих, 
І ночами шукаю весну. 
Непомітно, наче тінь, 
Я блукаю поміж стін. 

Наче опівнічний птах, 
Я літаю у пітьмах. 
Баю-бай, баю-бай, 
Баю-бай, баю-баю-бай. 
***