ДО ДІТЕЙ
 
Коли бо, дітки, малась мога 
Знов повернутися між вас! 
Так заросла давно дорога, 
Побив надії хмурий час!
 
Зазнайте ж втіх, поки не пізно, 
Шд пильним доглядом сім'ї, 
Та не розкидано вас різно 
З-під крилець неньчиних її.
 
Нехай же вам господь — благаю 
Протягне дітство золоте, 
Щоб ви росли на радість краю 
Без мук, що потім уздрите!