ДО МАТЕРІ
 
Мамо-голубко! Прийди, подивися.
       Сина від мук захисти! 
Болі зі споду душі піднялися,
       Що вже несила нести.
 
Мамо-голубко! Горюєш ти, бачу,
       Стогнеш сама у журбі;
Хай я в неволі конаю та плачу, —
       Важче незмірно тобі.
 
Бачити більше тебе я не буду;
       Не дорікай, а прости;
Та від людського неправого суду
       Сина свого захисти!