2 
Нам призначено низ. Пролетарські райони 
западаються в телеефір,  як в туман. 
Нас покинуло воїнство темно-червоне. 
Дощ. Плящина ”Перцівки”. Встає отаман, 
і комар завмирає. Що далі? Поляки 
обіцяють тепло, москалі — усіляке, 
а свої пережовують кризовий стан. 
Важко вийти назовні. Минулись колони. 
Почорніли промови. І навіть від черг 
мало що залишилось. На смак засолене 
вийшло вариво. Температура уверх 
поповзла. Шмарклі і апетиту затрата. 
Шелестить в голові щось таке,  як церата. 
І чи скажеш, підвівшись, де низ, а де верх? 
Імператора привид впольовано полем, 
голим полем магнітним — ось профіль і фас. 
— Влада мусить плекати красу! Ясночолим 
дарувати прихильність! Триматись від мас 
на шляхетній дистанції!.. 
Та недоріки 
збаламутили все, а тепер возять ліки, 
поки ліками не доконають всіх нас. 
15-31 серпня 1998 р. Львів