Класики 

Ви вже давно ступили за порiг є 
Життя земного, лiрники-пiвбоги 
I голос ваш — рапсодiї й еклоги — 
Дзвенять у тьмi Аїдових дорiг. 

I чорний сум, безмовний жаль налiг 
На берег наш, на скитськi перелоги — 
Невже повiк не знайдете спромоги 
Навiдатись на наш пiвнiчний снiг? 

I ваше слово, смак, калагатiя 
Для нас лиш порив, недосяжна мрiя 
Та гострої розпуки гострий бiль. 

I лиш одна ще тiшить дух поета, 
Одна вiдроджує ваш строгий стиль — 
Ясна, дзвінка закiнченiсть сонета. 

З циклу "Ars poetica" 
15. 12. 1921