* * *
Кажи, що задоволений, що роки
додали мудрості тобі і такту,
кажи собі, що все гаразд - дороги
до твого дому обирають друзі,
що твоїм серцем живиться оазис,
плоди смачні, цілющі води, стіни
надійні і високі, слуги вірні.
Кажи про радості, про свої плани,
про урожай вина, про святкування, 
нездійснені офіри, дальні мандри.
Кажи собі, що дивні сині очі
коханої, поглянувши наліво,
до тебе знову прикипіли, що
твоє життя, складаючись щоденно
так, якось суєтно, уже невдовзі,
складатиметься краще, веселіше,
що твої діти згадують тебе,
а кредитори – ні, і цезар –ні,
що повен почуттів, бажань і спраги.
Кажи без роздумів, без сумнівів, кажи
упевнено, лиш не мовчи у мить, 
коли скінчиться шурхіт той невпинний,
пісок осяде і рука небесна
торкнеться скла твоєї змовклої клепсидри.

2004