Простися зі мною
Мовчки.
Просто скажи,
Не проронивши звуку,
що любиш -
до згуби 
до божевілля
до крику
І до нестями 
мене прокричи 
уночі
я прийду…
Ламай мої руки
поглядом
подихом
доторком
Тільки не відпусти,
Тільки не залиши,
Тільки візьми у ніч…
Не проронивши звуку
навіть на кожне 
моє божевільне «ні!»
заціловуй до скону,
до найсолодшої муки,
до лоскоту на піднебінні,
до вбивчої миті прозріння -
Тільки не дозволяй же 
мені піти…
Тільки не дозволяй же 
мені прозріти…
Тільки не дозволяй же собі!
мене назавжди…
відпустити.