БАТЬКІВЩИНА

Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, 
як за днів дитинства, в кучерявій млі. 
Вилітають ластівками стріли з лука, 
білі стріли літ. 

Оси золоті в чарках троянд розквітлих, 
мокрі зорі куряться під сизий вечір. 
Ще горить твоєї молодості світло, 
хоч новий десяток літ береш на плечі. 

Слухай: Батьківщина свого сина кличе 
найпростішим, неповторним, вічним словом. 
У воді відбились зорі і обличчя, 
кароокі люди і співуча мова.