Не очікуй собі учителя
Серед злагоди - мурави,
А вишукуй катюгу, мучителя
З ятаганом тяжкої брови! 

Сподобай собі буйного кривдника
З ярим полиском серця й меча -
Характерника, чорнобривника,
Що розчахує зло на одчай! 

Як Флобер тримав міць Мопассанову
В греблях столу дещицю літ,
Хай стинає сто крил тобі заново,
На сто перших - в політ! 

Своє серце поразками вигодуй -
Наймудріші так вчили колись! 

Не знайдеш собі вчителя?! Вигадай!
І у нього, проклятого, вчись ...