Може, й так 

Може, й так. 
Я не справдив надій 
і малого гуртка... 
Але знаю: 
В праці важкій 
Не скривала рука. 

Може, й так. 
Я одсталий для вас, — 
віра моя замала... 
Але знаю: 
Любов до пригноблених 
мас 
в моїм серці росла і цвіла. 

Може, й так. 
Помилявся, схибив, 
Згайнував, 
змарнував свій час. 
Але руки свої 
Потом солоним кропив 
Не раз і не раз. 

Тільки брехня: 
Я не кликав ніколи назад. 
Не покличу й тепер! 
До останнього дня 
Свого поту з чола 
Не обтер. 

1923 p.