Безневинним жовтавим гроном 
Вона ще йшла жовтаво, без вини, 
І сині сльози билися червоно, 
Як об каміння стиглі кавуни. 

Вона ще йшла: півсмерті, півпримари 
Модерним привидом на шпильках між людьми 
І сірих брів дві золоті примани 
На переніссі тіпались крильми. 

Всі думали, одначе, і судили, 
Четвертували поглядом її… 
Злітались солов'ї до свіжої могили. 
І сивіли від співу солов'ї. 

1963