В лісах, на полонині в Мокрині, в долинах є Довбуше- 
ва комора. Там є в скалі онуча, закурена, почорніла. В ту 
онучу вже багато накидали каміння. То все кидають ка- 
міння і слухають, чи глибоко воно летить. У тій коморі є 
на столі вироблений діамантовий змій—жертва. І та жер- 
тва світить там як вночі, так і вдень. 
Там зимував Олекса Довбуш багато зим. Є в тій коморі 
багато суми. Опришки там мали свій млин. В оту комору 
годі знайти двері. Є там цілі могили рогів, з яких оприш- 
ки вистругували собі порошниці та всіляке інше. І там, 
коло рогів, десь мають бути двері та їх годі відшукати. 
Оті тріски з тих рогів уже позаростали мохом.