Пішов Володимир на хорватів. Коли ж він повернувся з війни хорватської, печеніги прийшли тим боком (Дніпра) від Сули. Володимир пішов навпроти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. 1 став Володимир на цьому боці, а печеніги - на тому, і не наважувались ні він на той бік, ні вони - на цей. 

І під'їхав князь печенізький до ріки, і покликав Володимир і сказав йому: 

- Випусти ти свого мужа, а я свого, хай поборються. 1 якщо твій 

муж ударить об землю моїм, то не воюємо три роки; якщо ж наш муж 

ударить, то воюємо три роки. 

І розійшлися в різні сторони. 

Володимир же, вернувшись в стан свій, послав по табору глашатая з. словами: 

- Чи нема такого мужа, який би взявся боротися з печеніжином? Не знайшлося ніде. 

На ранок приїхав Володимир, звертаючись до всіх воїнів, і прийшов один старий муж до князя і сказав йому: 

- Княже! Є в мене один менший син дома, бо з чотирма я вийшов, а він дома. З його дитинства не було такого, щоб ударив ним. Одного ж разу, як я сварив його, а він м'яв шкуру, то розгнівався на мене і роздер шкуру руками. 

Князь же, це почувши, зрадів і послав за ним, і привели його до князя, і князь розповів йому все. Він же сказав: 

- Княже, не знаю чи здолаю його, спробуй-но мене: чи нема бика великого і сильного? 

1 знайшли бика великого й сильного, і велів він роздражнювати бика; поклав на нього залізо гаряче і пустив бика. 1 побіг бик мимо нього, і схопив він бика рукою за бік, і вирвав стільки шкури з м'ясом, скільки його рука захопила. І сказав йому Володимир: 

- Можеш з ним боротися! 

А назавтра прийшли печеніги, стали кликати: 

- Чи є муж? Наш уже готовий! 

Володимир же наказав тієї ночі одягти зброю, і зійшлися обидва стани. Випустили печеніги свого мужа: був-бо він дуже превеликий і страшний. І виступив муж Володимира, і поглянув на нього печеніжин і засміявся, бо був він середнього зросту. 1, розміравши відстань між обома військами, пустили їх один до одного, і схопилися вони і стали міцно держати один одного, і здавив він печеніжина руками до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, і Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх. Володимир же на радощах заклав город на броду, тому і назвав його Переяслав, бо ж перейняв славу юнак той. Володимир великим мужем зробив і його, і батька його. Й повернувся Володимир у Київ з перемогою та славою великою.