Надокучили вівці й кози,
Остогидли сир і сметана.
Набирають в човні на морі
Чужоземні купці охочих.

Їхній одяг - найкращий пурпур,
Чорні бороди їх - завиті.
«Гей, заплатить щирою міддю
Пребагатий король Крети!»

Чом і справді нам не найнятись?
Будем пить корінені вина,
Одягать шкуратяний панцир
І тримати в палаці варту.

А на острові в морі, кажуть,
Пружногруді жриці Кіприди
Так солодкі пестощі знають,
Що вмирають мужі від щастя!