О тебе, моя Африка, шепотом
В небесах говорят серафимы.
Н. Гумилев

Тридцять днів ішли ми через пущі,
Сто людей і двадцять шість верблюдів.
Перше - зливи били нестерпущі,
Далі - спека докучала людям.

Шість племен чигало по дорогах.
Вісім сіл зрівняли ми з землею.
Та в долині Нума, злого бога,
Нас обпали силою всією.

Сім верблюдів мали наклад злота,
Решта - наклад пахощів і кості.
Двох царівен ми везли для Тота,
Для царя, як лев, страшного в злості.

Оточили нас нащадки Нума.
Наче змії, жалили їх стріли.
Все взяли. Одна була в нас дума:
Щоб царівни там полон не стріли.

Десять нас вернулося додому...
Ні про що нас гнівний Тот не слухав,
Дев'ятьох засмажив по-живому,
А мені звелів одрізать вуха.