Японії

На порозі старого світу,
Де брехні і облуди тьма,
Ти встаєш тріпотливим цвітом,
Ніжна молодосте сама!

Ти встаєш. Та незнану силу
Затаїла прозорість рук.
Вигинаєш дівоче тіло,
Напинаєшся вся, як лук.

Мить - і стрільна твої застогнали,
Повили суходіл дими...
Бий їх, кволих, слабих, нездалих,
Остовпілих таких, як ми!

1937