НА ПАМ'ЯТЪ

Навік минули вільні годи,
В далекий край припало йти;
І от, під тяжкий час пригоди,
Мені сестрою стала ти;

Мов ангел, сяла предо мною,
Неначе квітонька, цвіла,
Моєю зорею ясною,
Моєю музою була!

Тебе нема, а все з могили
Твій образ світлий устає,
І знов душа почує сили,
Замарить серденько моє!