Уже світає, а ще імла… 
На небі зморшка лягла. 
— Як зайшла ж мені печаль 
! 
Промінні заори воралися у хмари. 
Чую — фанфари! 
— Як зайшла ж мені печаль! 

Ой, не фанфари то, а сурми і гармати. 
Лежи, не прокидайся, моя мати!.. 

Прокляття всім, прокляття всім, хто звіром 

  став 

(Замість сонетів і октав). 

1920