НІЧ

Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі, 
ляга на серце ржа думок. 
На стінах тіні в’яжуть круглі петлі 
в чудний і нерозплутаний клубок. 

Мов чорний кіт, сів череватий чайник, 
годинник, наче джміль, гуде. 
Яка ж солодка ця принада тайни 
та слово, що, мов з каменю, тверде! 

Бляшане небо, олив’яний місяць 
і ночі попелястий дим. 
Невже ж нема на цьому світі місця 
поривам нездійсненним та палким?